Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Хорові твори Сергія Івановича Танєєва



Хорові твори займють важливе місце в творчості С. Танєєва: від творів малих форм до великих кантат. В кантатах для хору та оркестру та великих хорових творах з'явилась велика майстерність поліфонічного письма Танєєва.

 

Кантата «Иоанн Дамаскин» (1883) написана на слова О.К. Толстого і присвячена пам'яті М. Рубінштейна. Глибокі філосовські роздуми про долю людини, про всепереможну силу життя складають зміст кантати. Перша а ртетя частини написані в формі фуги.

 

В кантаті «По прочтении псалма» (1914) на сл. А. Хом'якова шість номерів з дев'яти – хорові (серед них: подвійний хор, фуга, велика потрійна фуга).

 

Невеликий твір Танєєва для хору з оркестром – «Памятник»(написано в 1880 році на відкриття пам'ятника Пушкіну в Москві) – являє собою тип привітальної кантати.

 

Особливо значущі та багатогранні твори Танєєва для хору без супроводу. Всі вони написані композитором для певного хорового колективу. На багатьох партитурах є пресвячення : «Синодальному хору», «Русскому хоровому обществу», «Хору императорской оперы в Петербурге», «Хоровому обществу чешских учителей».

 

Ранні твори Танєєва для хору a cappella відрізняються простотою форми, викладу, невеликим масштабом. Такими є хори для чоловічих голосів «Вечерняя песня» (сл. А. Хом'якова), «Песня короля Регнера» (сл. М. Язикова), «Венецыя ночью» и «Ноктюрн» (сл. А.Фета), «Веселый час» (сл. А. Кольцова).

 

Більш складніші за формою і засобами музичної виразності великі мішані хори: «Восход солнца» (на сл. Ф.Тютчева), «Звезды» (сл. А. Хом'якова). В них переважає поліфонічний початок, постійний музичний розвиток.

 

Повної досконалості досягає хоровий запис Танєєва в цикле «Двенадцать хоров a cappella» для мішаного хору на слова Я. Полонського. В цих хорових творах найбільш повно відобразились риси творчості Танєєва: виразна мелодична мова, барвистість і насищеність гармонії, поліфонічна майстерність, монументальність форми.

 

Більшість хорових творів збірки – мальовничі розгорнуті картини, ніби цілі драматичні дії з контрасними частинами. Такими є подвійні хори «По горам две хмурых тучи», «В дни, когда над сонным морем», п'ятиголосі хори «Прометей» та «На корабле». Всі ці твори дуже складні для виконання. Частіше інших із циклу виконуються хори «Вечер» и «Посмотри, какая мгла».

 

Хор «Вечер» відноситься до ліричних творів Танєєва. За допомогою хору композитор тонко відображає картини природи, відтворює її звуки. Відблески вечірньої зірки, відображенні в росинках, затихаючий дзвін бубонців, покачування морської піни на березі – вся заворожуюча краса південного вечора виникає в уяві під час звучання цього хору.

 

«Вечер» написаний в трьохчастинній формі з дзеркальною репризою для мішаного чотириголосого складу. В першій частині головна тема спочатку гомофонно-гармонічна. На органному пункті бсової партії легко та ніжно ведуть мелодію жіночі голоси:

 

 

Далі ця тема має поліфонічний розвиток, проходячи імітаційно у тенорів, басів та сопрано. Тональність сі-бемоль мажор(натуральний та гармонічний) придає всьому строю світле забарвлення.

 

Друга тема першої частини, «Сквозит лучезарное море», викладено спочатку в до-мінорі, потім тональність змінюється на сі-бемоль мажор. Сопрано і тенор створюють своєрідний дует, а витримані звуки альтівта басів створюють гармонічний фон для цієї теми. Закінчується перша частина невеликим епізодом («затих по дороге прибрежной бубенчиков говор нестройный») в якому рух трьох верхніх голосів паралельними акордами staccato на pianissimo складає враження передзвону бубонців.

 

Середня частина хору продовжує цепочку виразних епізодів: пісня погонщиків(соло тенорів на фоні витриманих звуків в інших партіях), як колискова пісня звучить партія басів («качается белая пена у серого камня, как в люльке заснувший ребенок»); той самий прийом, що і в епізоді з бубонцями, використовує композитор в зображенні капель роси на листях каштана. Мінорний окрас цієї частини (соль мінор натуральний, гармонічний та мелодичний і до мінор гармонічний) придає відтінок світлої печалі, скорботи за зникаючими видіннями і звуками.

 

В репризі звучити спочатку друга тема, вона переплітається з елементами першої, і тільки в кінці всього твору звучить перша тема.

 

Велике значення має метроритмічна структура. Перемінний розмір 6/8 т 9/8 придає музиці баркарольний характер;синкопи та закінчення фраз на слабкій долі такту вносять трепетність в звучання хору.

 

 

Список використаної літератури

 

1) І.Усова «Хоровая литература». - М., Музика, 1976

 

2) О.Є. Лєвашова «Михаил Иванович Глинка». – М., Музика,1988

 

3) М.С. Переліс «Даргомижський і народна пісня». – М.-Л., 1951

 

4) А.Ф. Назаров «Цезарь Антонович Кюи». – М., Музика, 1989

 

5) http://www.horovik.ru/view.php?div=articles&id=6 - Ольхов К. "Хори a

cappella С. Танєєва"

 

 

Міністерство освіти України

Канівський коледж культури і мистецтв

Уманського державного педагогічного університету ім. П.Тичини

 

 

Реферат

на тему:

 

«Хори a cappella та з супроводом у творчості М.І.Глінки, О.С.Даргомижського, Ц.А.Кюі та С.І.Танєєва»

 

 

Студентки ІІІ(11)

хормейстерського курсу Косої Ірини

Викладач:

Поліщук О.В.

 

 

Канів 2014




©2015 studenchik.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.