Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Технологія виготовлення разових форм на формувальних машинах


6. Машинне формування


Машинне формування використовують у масовому і серійному ви­робництві дрібних і середніх виливків. Воно полегшує працю формуваль­ника, підвищує продуктивність праці й точність виливків, що економить 10...15 % металу за рахунок зменшення припуску на обробку, забезпечує
виготовлення взаємозамінних деталей.

Формувальні машини механізують такі операції: наповнення опок фор­мовою сумішшю; ущільнення фермової суміші; видаляння моделей із фор­ми; складання і транспортування форм до місця заливання. За методом ущільнення суміші формувальні машини бувають: пресові, струшувальні, піскомети.

1) Пресові машининайпродуктивніші, оскільки операція ущільнення продовжується лише 4...5 с Пресові машини бувають з верхнім і нижнім пресуванням. Траверса 1 (рис. III.18, а) з пресовою колодкою 2 може від­водитись убік. На столі 5 машини закріплено модельну плиту 4 з опокою З і наповнювальною рамкою. Під дією стисненого повітря стіл з поршнем піднімається в циліндрі 6 і пресова колодка впресовує формову суміш з наповнювальної рамки. При верхньому пресуванні ущільнення фермової суміші за висотою опоки нерівномірне: найбільше - зверху, найменше -знизу у моделі. Це може призвести до браку виливка за рахунок розми­нання форми в момент заливання металу.

Нижнє пресування забезпечує найбільше ущільнення суміші біля мо­делі. Якщо стиснене повітря подано в циліндр 9, поршень 11 піднімаєть­ся і впресовує модельну плиту 10 в опоку 8, яку притискує траверса 7 (рис. III. 18, б, в).

2) Струшувальні машини(рис. III.19, а) універсальні, їх використову­ють для виготовлення півформ масою до 40 т. На струшувальних маши­нах стіл з опокою, моделлю і сумішшю піднімається на висоту 25...80 мм, а потім вільно падає і наштовхується на перешкоду. Внаслідок цього від­бувається удар і формова суміш ущільнюється. Якщо крізь отвір 10 від компресора подати стиснене повітря, поршень 9 разом із струшувальним циліндром 6 піднімається до упору у кришку циліндра 12 (рис. III. 19, б). Стиснене повітря по каналах 11 і 13 надходить у струшувальний циліндр. Коли відкривається отвір 8, відбувається вихлоп стисненого повітря і стру­шувальний поршень 7 разом із столом 5, опокою 4, поворотною плитою 2 і модельною плитою 3 вільно падає вниз і б'ється об фланець струшуваль-ного циліндра. Формова суміш 1 по інерції продовжує рухатись униз і ущільнюється. Цей цикл повторюється до повного ущільнення. Заключ­на операція - допресування верхнього шару суміші за допомогою пресо­вої колодки та зрізування надлишків формової суміші ножем. Недолік струшувальних машин - значний шум під час роботи.

3) Вийманнямоделі з форми при машинному формуванні не потребує розштовхування моделі (як при ручному формуванні), бо її видаляють з форми за допомогою спеціальних пристроїв.

Щоб видалити модель з невисоких опок, застосовують машини з штиф­товим підніманням (рис. III.20, а). Після ущільнення суміші опока 2 зні­мається з модельної плити З за допомогою чотирьох штифтів 1, які, про­ходячи крізь отвори в закріпленій на столі 4 модельній плиті, переміщу­ються вгору (позиція II).

При формуванні нижніх півформ для виймання моделей використо­вують поворотні плити (рис. III.20, б). Закінчивши формування, поворот­ну плиту 5 із закріпленою на ній опокою 2 перевертають. Робочий стіл 4 піднімається вгору до стикання з півформою. Опоку відкріплюють від поворотної плити, стіл з півформою рухається вниз, а модельна плита З залишається на поворотній плиті (позиція II). Нижню півформу в робочо­му положенні транспортують до місця складання форми.

За допомогою протяжної плити модель видаляють тоді, коли вона має тонкі частини або ребра, що виступають (рис. III.20, в). Формова суміш, затиснута поміж ребер, може обірватись, якщо модель видаляти за допо­могою штифтового піднімання або поворотної плити. У разі видалення моделі за допомогою протяжної плити формова суміш між ребрами не обірветься, бо ребра 3 протягуються крізь отвори плити 2, а півформа залишається на місці. Частину моделі видаляють штифтами 4.

4) Піскометивиконують одночасно дві операції: наповнюють опоки фор­мовою сумішшю і ущільнюють її. Піскомети досить продуктивні, тому їх використовують для набивання великих і середніх опок. На рис. III.21, а по­казано схему стаціонарного піскомета, а на рис. III.21, б - його головного вузла - метальної головки. У метальній головці 4 на вісь насаджено лопатку 5 з частотою обертання 1450 с_1. Під час обертання вона захоплює порції суміші 6, що безперервно по­дається з бункерів 1 та 2 кон­веєром 3, і з силою кидає їх в опоку 7. Внаслідок цього су­міш в опоці ущільнюється. Формувальник може перемі­щати метальну головку в го­ризонтальній площині над опокою в будь-якому напря­мі, обертаючи її навколо осей А-А та В-В.

5) У серійному і масовому виробництві стрижнівиготовляють за допомогою мунд­штучних, пресових, струшувальних машин. Дрібні фа­сонні стрижні роблять на пресових машинах, середні й великі - на струшувальних машинах і піскометах. Технологія виготовлення стрижнів на цих машинах нічим не відрізняється від формування ливарних форм.

Мундштучні машини (рис. 111.22, а) використовують для виготовлення стрижнів з постійним по довжині перерізом. Поршнем 2 стрижневу суміш проштовхують у мундштук 1 і утворений стрижень розрізають на куски потрібної довжини. Щоб у стрижні утворився вентиляційний канал, ви­користовують голку 3. Недолік мундштучної машини полягає в тому, що в ній не можна використовувати каркаси, тому на цих машинах виготов­ляють стрижні діаметром не більше ніж 10...50 мм.

Піскодувними стрижневими машинами виготовляють стрижні будь-якої складності. На рис. III.22, б подано схему піскодувної машини. Завантажу­ється піскодувний резервуар 10 стрижневою сумішшю з бункера 11 крізь отвір у шибері 12. Щоб суміш не залежувалася, в резервуар подається повіт­ря по трубі 14 крізь сітку 13. Резервуар має механічний змішувач 9, який розпушує суміш. Дуттьова плита 6 складається з двох плит з проміжком між ними. Вдувні отвори 8 проходять крізь обидві плити. В стрижневому ящику 5 встановлено вентиляційні пробки для виходу повітря. Пробки 7 (венти) пропускають повітря, але не пропускають пісок (суміш). Стрижне­вий ящик притискається до дуттьової плити пневматичним столом 4. Про­дуктивність піскодувних машин становить 240...360 стрижнів за годину.

Піскострільні машини більш продуктивні (рис. III.22, в), забезпечують кращу якість стрижнів. У піскодувному резервуарі цих машин суміш не ущільнюється. Дозована порція суміші вдувається в стрижневий ящик мит­тю, наче пострілом. З бункера 11 крізь отвір у шибері 12 подається доза суміші в піскодувний резервуар 15. До плити 18 притискається стрижневий ящик 19 пневмостолом 20. У цей момент закривається шибер 12. Відкрива­ється клапан 17, і стиснене повітря крізь щілинні отвори 16 спрямовує су­міш у стрижневий ящик.


ЗАЛИВАННЯ, ВИБИВАННЯ ФОРМ І СТРИЖНІВ, ОЧИЩЕННЯ Й ОБРУБУВАННЯ ВИЛИВКІВ




©2015 studenchik.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.