Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Технологія ручного формування

При виготовленні виливків значних розмірів і маси, а також в індивіду­альному виробництві дрібних і середніх виливків формування виконують вручну, оскільки машинне формування було б економічно невигідним.

Найбільш поширене ручне формування у двох опоках за рознімною мо­деллю. Формування починають виготовленням нижньої півформи і вико­нують у такій послідовності (рис. III. 13): на підмодельну дошку 3 площи­ною розняття укладають нижню половину моделі 2 і накривають опокою 1 (рис. III.13, а). На модель наносять шар облицьовувальної, а потім наповнювальної суміші. Трамбівкою ущільнюють формову суміш, а надлишок суміші зрізують лінійкою на рівні верхньої кромки опоки і для збільшен­ня газопроникності форму наколюють вентиляційними голками 4 (рис. III. 13, б). Приготовлену півформу разом з підмодельною дошкою пе­ревертають на 180° і на нижню половину моделі встановлюють верхню 7. Накривають нижню півформу верхньою опокою 6, опоки з'єднують між со­бою за допомогою штирів 8. Установлюють моделі ливникової системи 5, а поверхню розняття посипають роздільним піском (рис. III. 13, в). За­повнюють верхню опоку сумішшю 9, ущільнюють її, після чого витягу­ють моделі ливникової системи (рис. III. 13, г). Знімають верхню півформу з нижньої і також перевертають її на 180° площиною розняття догори (рис. III. 13, д). Формову суміш навколо моделей злегка зволожують во­дою, моделі розштовхують в усі боки і за допомогою підіймача 10 вида­ляють з форми. Виправляють і загладжують зруйновані частини форми обробним інструментом. Останніми операціями є укладання стрижня 11 у форму, складання форми, скріплення опок (рис. III. 13, є).

Формування за моделлю з відокремлюваними частинами використову­ють тоді, коли модель має частини, які виступають і заважають видален­ню її без руйнування форми. Якщо частини, що виступають, виконати відокремлюваними, то можна уникнути додаткових рознімань і додатко­вих стрижневих ящиків, що спрощує і здешевлює процес одержання ви­ливка. Відокремлювані частини 1 і 2 (рис. III. 14, а) кріплять до моделі шпильками З і 4. Послідовність формування майже нічим не відрізняєть­ся від розглянутого вище формування. Спочатку набивають нижню опоку (рис. III. 14, б), потім її перевертають (рис. III. 14, в) і виймають шпильки з відокремлюваних частин 1. При формуванні верхньої півформи формову суміш під відокремлюваними частинами 2 обережно ущільнюють, шпиль­ки з них також виймають (відокремлювані частини 2 тепер утримуються формовою сумішшю), встановлюють моделі ливникової системи і закін­чують набивання верхньої півформи (рис. III. 14, г). Видаляють моделі стояка і випора, розкривають форму і видаляють модель виливка, а по­тім відокремлювані частини: з нижньої півформи - частини 7, а з верх­ньої - півкільця 2 в різні боки. На рис. III. 14, д показано форму в складе­ному вигляді.

При одиничному і малосерійному виробництві великих за розмірами виливків ливарні форми можна виготовляти за шаблонами або скелетни­ми моделями.

Шаблон - профільована дошка, в якій вирізано зовнішній і внутрішній профілі виливка. Виготовлення шаблонів значно дешевше і простіше, ніж виготовлений моделей, не потребує великої витрати деревини і трудомістких ручних і верстатних робіт. При формуванні за шаблонами порожни­ни форми утворюється видаленням ними надлишків формової суміші. Розрізняють формування за шаблоном, що обертається навколо горизонтального або вертикального шпинделів (для виливків, що мають форму 11 на обертання), і за шаблоном, що протягується (для виливків, що мають по довжині сталий переріз).

На рис. III. 15, а подано схему виготовлення форми для виливання чаші їй шаблонами, що обертаються. У ґрунті цеху викопують яму, на дно якої за рівнем установлюють підп'ятник З, в який вставляють шпиндель 2. На шпиндель надівають кільце 1 з рукавом і шаблоном № 1. Підп'ятник засипають спочатку коксом 4 (для поліпшення газопроникності) і потім фор­мовою сумішшю 5, яку ущільнюють. При обертанні шаблона № 1 зрізується надлишок ґрунту, внаслідок чого дістають зовнішню поверхню чаші (рис. III.15, б). Потім рукав із шаблоном № 1 знімають, поверхню форми посипають роздільним піском і накривають опокою 6, фіксуючи її положення кілками 7. Поверхню форми використовують як модель, за якою набивають верхню півформу (рис. III.15, в). Набиту опоку знімають, на шпиндель надівають рукав з шаблоном № 2, при обертанні якого діста­ти, внутрішню поверхню чаші (рис. III. 15, г). Після цього шпиндель вий­мають з підп'ятника, який залишається на дні ями. Отвір від шпинделя забивають формовою сумішшю і ставлять на місце верхню півформу (рис. 111.15, д).

Іноді великі моделі роблять скелетними, виготовляючи їх з окремих ребер, що утворюють грати. Зовнішня поверхня цих ґрат відповідає зов­нішнім обрисам виливка, а внутрішня - внутрішнім. Товщина ребер має дорівнювати товщині стінки виливка. Формування за скелетною модел­лю застосовують для одержання великого індивідуального виливка змін­ного перерізу по довжині. Виготовлення суцільної моделі та стрижневого ящика для такого виливка більше ніж удвічі дорожче за виготовлення скелетної моделі, яка дає змогу обійтися без стрижневого ящика.

На рис. III. 16 подано виливок корпусу турбінної спіралі (рис. III. 16, а) та її скелетну модель (рис. III. 16, б). По осі симетрії модель рознімна. У під­готовлену на плацу цеху постіль вдавлюють нижню половину моделі. Надлишок фермової суміші, що виступив крізь вікна при вдавлюванні моделі, згрібають і вигладжують по внутрішній поверхні моделі. Цю по­верхню посипають роздільним піском або папером (рис. III. 16, в). Вста­новлюють верхню половину моделі і крізь її вікна набивають стрижне­вою сумішшю стрижень. При цьому вікна також забивають цією самою сумішшю; вигладжують по зовнішній поверхні й знову посипають розділь­ним піском (рис. III. 16, г). Накривають опокою і набивають верхню пів-форму (рис. III. 16, д). Тепер верхню півформу знімають для обробки і виправлення, а з вікон верхньої півмоделі скребачкою вигрібають стриж­неву суміш на товщину ребер (рис. III. 16, є). Верхню півмодель прибира­ють і виймають готовий стрижень для обробки і сушіння, а з вікон ниж­ньої півмоделі скребачкою вигрібають формову суміш на товщину ребер (рис. III. 16, є) і півмодель також видаляють із форми. Збирають форму, встановлюючи на місце стрижень і верхню півформу (рис. III. 16, ж).

Для утворення у виливку отворів і порожнин використовують стрижні, які виготовляють із стрижневої суміші. При заливанні форм стрижні пере­бувають у найтяжчих умовах, оскільки з усіх боків омиваються рідким ме­талом і мають чинити опір згинальній дії напору металу. Для підвищення жорсткості дрібні стрижні армують дротяними каркасами, а великі - чавун­ними литими рамками. Для поліпшення газопроникності у стрижнях роб­лять вентиляційні канали голкою через знакові частини, а в стрижні склад­ної форми закладають воскові ґноти, які виплавляються в процесі сушіння стрижня. Стрижні виготовляють у стрижневих ящиках (див. рис. 10, в) або за шаблонами. За допомогою шаблонів виготовляють великі стрижні, які мають форму тіл обертання або сталий по довжині переріз.

На рис. III.17, а подано схему виготовлення великого стрижня, який має форму тіла обертання. На металевий патрон 1 з великою кількістю отворів (для газопроникності стрижня) намотують шар солом'яного скру­тня 2 для надання стрижню піддатливості. Поверх скрутня наносять шар глини 3. Патрон встановлюють у спеціальному пристрої на опорах. Обер­таючи пристрій за рукоятку 4, шаблоном 5 зрізують надлишок глини, "ви­точуючи" стрижень потрібної форми.

Стрижні однакового перерізу по довжині можна виготовити за допо­могою шаблона, який протягують (рис. III.17, б). На сушильну плиту 6 кладуть рамку 7, насипають стрижневу суміш 9, закладають каркас і ущіль­нюють суміш. Потім, переміщаючи шаблон 8, зрізують надлишки суміші і одержану половину стрижня сушать на плиті 6. Так само одержують другу половину стрижня і після сушіння обидві половини склеюють.




©2015 studenchik.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.