Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Фактори впливу на конкурентоспроможність продукції підприємства

Тема 5. ДІАГНОСТИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ продукції підприємства

 

Поняття конкурентоспроможності продукції підприємства

Фактори впливу на конкурентоспроможність продукції підприємства

Методи оцінки конкурентоспроможності продукції

 

 

Поняття конкурентоспроможності продукції підприємства

Важливим завданням визначення ефективності функціонування підприємства на ринку є визначення конкурентоспроможності його продукції. Слід відразу зазна­чити відмінності в поняттях “продукція” і “товар”. Незважаючи на те, що в еконо­міці підприємства ці два терміни використовуються як синоніми, є деякі суттєві відмінності. Адже, під товаром розуміють будь-який уречевлений (продукт) чи не-уречевлений (послуга) результат праці, який задовольняє певні потреби спожива­чів. Отже, в широкому розумінні товаром є все те, що може виготовляти підприємство в широкому асортименті. Продукцієюж вважається уречевлений результат праці, на який сформовано платоспроможний попит на відповідному ринку.

Розрізняють три рівні товару:

- товар за задумом;

- товар в реальному виконанні;

- товар “з підкріпленням”.

Товар за задумом вказує на його базову (родову) корисність. Так, базовою (родовою) корисністю для годинника є вимірювання часу, для шини - забезпечен­ня руху автомобіля тощо. Відтак, родова корисність товару визначає цільовий ри­нок його збуту.

Різні споживачі характеризуються різними споживчими потребами та інтере­сами. Ідентифікація споживчих потреб дає змогу виявити однорідні відносно до них ринки товарів. Для цих ринків виробляються товари в реальному виконанні.Підприємства виготовляють модифікації товарів в реальному виконанні, які відріз­няються товарними властивостями і характеристиками. Наприклад, розрізняють кварцові та механічні годинники, діаметральні та радіальні автопокришки тощо.

Товар в реальному виконанні супроводжується додатковими послугами та ви­годами (сервісне обслуговування, строк гарантії, придбання в кредит), які розкри­вають зміст поняття товар “з підкріпленням”.

Властивості товарів та спектр додаткових послуг в своїй сукупності створю­ють їх об’єктивні характеристики, які забезпечують різним товарам різну конкурентоспроможність. При оцінці товару під час його придбання споживач аналізує отримані переваги, які визначаються терміном «атрибут». Наприклад, дизайн годинників, сезонність шин.

Отже, атрибут формує об'єктивні характеристики товару.

Таким чином, під конкурентоспроможністю продукції розуміють сукупність якісних і вартісних властивостей продукції, які забезпечують задоволення конкретних потреб споживачів на певному сегменті ринку.

Конкурентоспроможність продукції є вагомим критерієм доцільності виходу підприємства на ринок, умовою ефективного здійснення господарських операцій і складовою вибору засобів і методів виробничої діяльності. Забезпечення високої конкурентоспроможності продукції є запорукою комерційного успіху підприємства.

Отже, остаточно, конкурентоспроможність продукції – це сукупність вла­стивостей, наданих продукції під час її розробки, виробництва і реалізації, що за­безпечує відмінність від аналогів за ступенем задоволення потреб споживачів, за рівнем витрат на її придбання і використання, за ступенем інформованості, доступ­ності, зручності для покупця, що сприяє її динамічній реалізації на ринку у певний період часу.

Фактори впливу на конкурентоспроможність продукції підприємства

Критеріями оцінки конкуренто­спроможності продукції на ринку є фак­тори, які визначають його кон’юнктуру:

§ наявність споживачів певного виду продукції;

§ кількість конкурентів, які випуска­ють аналогічну продукцію;

§ обсяги виробництва й реалізації продукції підприємств-конкурентів у цілому (ємність ринку) та кожного окремо взятого підприємства;

§ важливість для конкурентів «панування» на тому сегменті ринку, який вже опанований чи планується до «завоювання»;

§ основні напрямки конкурентної боротьби на ринку;

§ оцінка стратегічної діяльності конкурентів (контроль за каналами збуту та діяльністю підприємств-постачальників з метою зниження рівня витрат);

§ політика горизонтальної інтеграції (з метою виявлення можливостей про­ведення контролю та управління сектором певної галузі);

§ розмаїття методів конкуренції (ціни, якість, технологічний рівень, дизайн продукції, сервісні послуги, імідж підприємства, бренд, товарний знак тощо);

§ стабільність попиту на продукцію підприємства в кожному сегменті ринку.

У сучасних умовах функціонування вітчизняних підприємств на ринку цінова конкуренція змінилась неціновою, тобто конкуренцією технічного та якісного рівня продукції. У конкурентній боротьбі за ринки збуту перемагає не той товаровироб­ник, який пропонує нижчі ціни, а той, який пропонує вищу якість, оскільки високо­якісна продукція більш практична у використанні. При цьому роль ціни не зменшу­ється, вона є найвпливовішим критерієм максимізації прибутку.

Конкурентоспроможна продукція повинна характеризуватися конкурентними перевагами, які поділяються на два основних види:

- найнижчі витрати;

- диференціація товарів.

Конкурентна перевага у вигляді найнижчих витратвідображає здатність підприємства розробляти, випускати і продавати товар з мінімальними витратами порівняно з конкурентами.

Диференціація товаріввизначає здатність підприємства забезпечити покуп­ця унікальною цінністю у вигляді продукції нової якості, особливих споживчих вла­стивостей чи післяпродажного обслуговування.

Рівень конкурентоспроможності продукції підприєм­ства визначають такі економічні показники, як:

1. Динаміка продажу продукції у вартісному та натуральному відтворенні (пе­ревищення темпів зростання вартісного обсягу продукції з урахуванням інфляцій­ного підвищення цін над зростанням її фізичного обсягу свідчить про підвищення попиту на неї);

2. Рентабельність реалізації продукції на ринку (збільшення такого показника вказує на підвищення конкурентоспроможності продукції);

3. Відношення обсягів реалізованої продукції до вартості матеріально-виробни­чих запасів (зменшення цього показника свідчить про уповільнення оборотності за­пасів через зниження попиту на продукцію або збільшення матеріальних запасів);

4. Відношення обсягів реалізованої продукції до обсягів нереалізованої про­дукції (зменшення цього показника свідчить про скорочення попиту або понаднор­мове виробництво продукції);

5. Відношення обсягів реалізованої продукції до дебіторської заборгованості, яке відображає обсяги комерційних кредитів, наданих покупцям (чим вищий попит на продукцію, тим нижчий розмір кредиту, менша дебіторська заборгованість);

6. Кількість замовлень на виготовлення продукції, обсяг яких характеризує рі­вень попиту на неї;

7. Завантаження виробничих потужностей виготовленням продукції (зниження попиту викликає зменшення даного показника);

8. Обсяги й напрями капіталовкладень (показник відтворює ступінь спряму­вання капітальних інвестицій на виробництво найперспективніших і конкурентосп­роможних видів продукції).

Систематизація факторів впливу на конкурентоспроможність продукції під­приємства на ринку наведена у вигляді інтегральної схеми (рис. 5.1).


Рис. 5.1.Групування факторів впливу на конкурентоспроможність продукції підприємства на ринку

 

Економічні фактори характеризують основні економічні та споживчі влас­тивості продукції (ціну, собівартість, рівень попиту на неї тощо) і відтворюються в показниках загальних витрат на придбання та експлуатацію продукції за весь тер­мін її служби.

Класифікаційні фактори (параметри призначення продукції) використо­вуються для визначення приналежності продукції до відповідного класу за рядом ознак (видом продукції, її призначенням, змістом, новизною).

Техніко-технологічні фактори визначають конструктивні властивості про­дукції і регламентуються технологічними стандартами випуску продукції, які відпо­відають стандартам і нормам, діючим в країні та поза її межами.

Нормативно-правові (юридичні) фактори визначають правову захище­ність продукції на ринку.

Ергономічні фактори характеризують властивості продукції в процесі її ви­користання людиною (гігієнічні, антропометричні, психофізичні).

Естетичні фактори відображають виразність і досконалість зовнішнього вигляду продукції, особливості її сприйняття споживачами в процесі експлуатації (насиченість кольорів, дизайн, зручність у використанні).

Організаційні фактори призначені для оцінки умов здійснення платежів за придбання продукції, періодичності і терміновості постачань, термінів та умов га­рантії, сервісного обслуговування тощо.

До нецінових факторів, які безпосередньо впливають на забезпечення конкурентоспроможності продукції, слід віднести унікальність, ефективність бази для поширення інформації про продукцію, динамізм збуту і можливість швидкого реа­гування на ринкові досягнення.

 

 




©2015 studenchik.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.