Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Штрихове кодування товарів, послуг, робіт

У міжнародній практиці виробництва і торгівлі прийнято штри­хове кодування товарів, що дає можливість ефективно управля­ти їх виробництвом, здійснювати сортування, відбір, відвантажен­ня товарів, а в сфері торгівлі — приймати товари, контролювати запаси, відбирати і відвантажувати товари зі складів в роздрібну торговельну мережу.

Після прийняття Декларації про незалежність України була створена Українська асоціація «СКАНА», яка розробляє стандар­ти, програмно-технічні засоби, впроваджує штрихове кодуван­ня. З метою широкомасштабного залучення вітчизняних підпри­ємств до системи ЕАН заснована Національна Нумеруюча Організація «ЕАН-Україна». Згідно з Державною програмою про перехід на міжнародну систему обміну і статистики організовані регіональні центри штрихового кодування.

Використання штрихового кодування дає можливість втілити автоматизовану ідентифікацію товарів на базі комп'ютерної тех­ніки, що значно підвищує продуктивність праці, суттєво зменшує витрати обігу, є економічно ефективним.

Автоматизований облік проданих товарів дозволяє стежити за наявністю їх на складах, в роздрібних торговельних підприєм-


ствах і в разі необхідності швидко подавати товари зі складів в торговельні підприємства. Такий облік дає оперативну інформа­цію про наявність або відсутність ходових товарів, що користу­ються попитом населення, або тих, що швидко псуються тощо.

Використання штрихового кодування дозволяє значно покра­щити і оптимізувати такі технологічні процеси: у сфері виробниц­тва — сортування, підрахунок, облік, контроль запасів, відбір і відвантаження товарів; у сфері оптової торгівлі — приймання товарів, контроль запасів, відбір, відвантаження, розрахунки за товар; у сфері транспортування — одержання, відбір і відванта­ження товарів; у сфері роздрібної торгівлі — приймання товарів, відвантаження зі складів, продаж, контроль запасів і асортимен­тного переліку, обсягів продажу тощо.

Штриховий код складається з чіткого рисунка вузьких і ши­роких смуг, пробілів між ними і чисел, він наноситься на упаковку з допомогою поліграфічної техніки: матричних, термічних, лазер­них і струменевих принтерів. Смуги і пробіли між ними познача­ються певними цифрами в кодах електрообчислювальної маши­ни, яка «зчитує» їх скануючою системою.

Інформація, що «зчитується» машинним способом з великою швидкістю і достовірністю, на два порядки вища, ніж при клавіа-гурному введенні.

Кожний товар має свій індивідуальний штриховий код. Для «зчитування» кодів використовують обладнання ручне і стаціо­нарне. Ручне обладнання поділяють на контактне і дистанційне. Робочим елементом контактного обладнання є світлове перо, що рухається безпосередньо по поверхні штрихового коду. Таким чином вимірюється інтенсивність відбитого світла від чорних і білих смуг коду.

У дистанційному обладнанні використовують лазерний або інший промінь і код «зчитується» на відстані до одного метра, а іакож і через прозору упаковку.

Після «зчитування» на табло висвітлюється ціна товару, яка Пула введена попередньо в ЕОМ.

Одночасно у центральний комп'ютер надходить інформація, що товар проданий. Цей комп'ютер підраховує кількість товару, що залишається, і в разі необхідності вимагає зі складу нову партію цього товару.


Цифровий еквівалент коду ЕАН-13 складається з 13 цифр. Перші зліва три або рідше дві цифри називають префіксом. Він позначає державу — виробника або продавця товару. Його ще називають «прапором країни».

Наступні 4-5 цифр позначають реєстраційний номер фірми, відомства, виробника товару, 8-12 цифри — товарний код, який присвоюється продукції з урахуванням вимог системи ЕАН, ос­тання 13-а цифра — контрольна, яка використовується для пе­ревірки правильності «зчитування» попередніх цифр коду скану­ючою системою.

Кожна країна має свій префікс. Наприклад, США, Канада — 00-09, Мексика — 75.0, Аргентина — 77.9, Бразилія — 78.9, Німеч­чина — 40-44.0, Великобританія, Ірландія — 50, Данія — 57, Фінляндія — 64, Туреччина — 86.9, Австрія — 90-91, Норвегія — 70, Угорщина — 59.9, Греція — 52.0, Китай — 69.0, Японія — 49.

Частину коду, яка відображає країну (префікс), встановлює Міжнародна асоціація по кодуванню виробів.

Частину коду, що характеризує підприємство виробника, при­своює відповідна національна асоціація. В Україні ці функції ви­конує асоціація «СКАНА».

Частину коду, яка інформує про товар, присвоює асоціація товарної нумерації «ЕАН-Україна», створена відповідно до Поста­нови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 860.

Крім зазначеного штрихового кодування, в Україні з 1993 р. впроваджена Гармонізована система опису і кодування товарів (ГС), що становить класифікацію експертно-імпортних продоволь­чих товарів, за якою вони розподілені у чотирьох розділах, а в кожному розділі товари об'єднуються у декілька груп.

У розділі 1 — «Живі тварини і продукція тваринництва» — товари об'єднані у п'ять груп: група 01 — «Живі тварини»; гру­па 02 — «М'ясо і субпродукти харчові»; група 03 — «Риба і ра­коподібні, молюски і інші водні безхребетні»; група 04 — «Мо­локо і молочні продукти, яйця птиці, мед натуральний»; група 05 — «Інші продукти тваринного походження (кістки, шкурки, губки натуральні».

У розділі 2 — «Продукти рослинного походження» — товари об'єднані у 13 груп.


У розділі 3 — «Жири і масла тваринного або рослинного по­ходження, продукти їх розщеплення, приготовлені харчові жири, віск тваринного і рослинного походження» — об'єднані у 15 груп.

У розділі 4 — «Продукція харчової промисловості, алкогольні і безалкогольні напої, оцет, тютюн і його замінники» — об'єднані у групи 16-24.

Код кожному товару присвоюється з урахуванням номера групи, номера найменування товару в даній групі і має не менше чотирьох знаків. Наприклад, м'ясо великої рогатої худоби свіже або охолоджене, яке значиться у групі 02 під номером 1, матиме код 02.01; м'ясо свиней свіже, охолоджене або заморожене, що значиться в цій же групі під номером 3, матиме код 02.03; тома­ти свіжі або охолоджені, що входять у групу 07 під номером 2, матимуть код 07.02.

Гармонізована система опису і кодування продовольчих то­варів впроваджена з метою полегшення заповнення митних, банківських, страхових, статистичних документів і є неодмінною умовою контрактів купівлі-продажу.


 




Завдання та запитання для самостійної роботи

1. Розкрийте суть та зміст комерційної діяльності.

2. На яких основних принципах ґрунтується комерційна
діяльність?

3. Хто може бути суб'єктом комерційної діяльності?

4. Назвіть коло осіб, яким заборонено займатися комерцій­
ною діяльністю.

5. Яке місце і роль товарів і послугу взаємодії елементів ринку?

6. Наведіть комерційну класифікацію товарів.

7. Які вимоги пред'являються до послуг як об'єктів комерцій­
ної діяльності?

8. Дайте характеристику особливих об'єктів комерційної діяль­
ності (нерухомість, оренда, результати інтелектуальної праці).

9. Прокоментуйте основні вимоги до об'єктів комерційної
діяльності.

Тестові завдання

№ 1. Залежно від форм власності і способів керуваннямай­ном підприємства поділяються на:

1. Частки.

2. Колективні.

3. Державні.

4. Спільні.

5. Усі відповіді правильні.

№ 2. Які види підприємств відносяться до часток?

1. Індивідуальні.

2. Сімейні.

3. Частки.

4. Усі відповіді правильні.

№ 3. Які види підприємств відносяться до колективних?

1. Кооперативи.

2. Господарські суспільства.

3. Орендні товариства.

4. Усі відповіді правильні.


№ 4. На які види поділяються господарські товариства?

1. Акціонерні товариства та товариства з обмеженою відпо­
відальністю.

2. Товариства з додатковою відповідальністю та повні то­
вариства.

3. Командитні товариства. _

4. Усі відповіді правильні.

№ 5. На які види поділяються акціонерні товариства?

1. Відкрите акціонерне товариство.

2. Закрите акціонерне товариство.

3. Асоціації.

4. Види, зазначені в 1 і 2 пунктах.

№ 6. Які види підприємств відносяться до державних?

1. Підприємства, засновані на загальнодержавній (респуб­
ліканській) власності.

2. Підприємства, засновані на власності адміністративно-
територіальних одиниць.

3. Підприємства, засновані на базі об'єднання майна різних
власників.

4. Види підприємств, зазначені в 1 і 2 пунктах.

№ 7. Які види підприємств відносяться до спільних?

1. Національні спільні підприємства.

2. Спільні підприємства з іноземними інвестиціями.

3. Малі підприємства.

4. Усі відповіді правильні.

№ 8. Які підприємства відносяться до малого в роздрібній іоргівлі?

1. З чисельністю працюючих до 10 чоловік.

2. З чисельністю працюючих до 15 чоловік.

3. З чисельністю до 25 чоловік.

4. З чисельністю працюючих до 50 чоловік.

№ 9. Які підприємства відносяться до малого воптовій юргівлі?

1. З чисельністю працюючих до 10 чоловік.


2. З чисельністю працюючих до 15 чоловік.

3. З чисельністю працюючих до 25 чоловік.

4. З чисельністю працюючих до 50 чоловік.

№ 10. Видами об'єднань підприємств є:

1. Асоціації.

2. Корпорації та консорціуми.

3. Концерни.

4. Усі відповіді правильні.

№11. Чим відрізняються об'єднання підприємств від госпо­дарських товариств?

1. Об'єднання можуть мати в складі своїх засновників тільки
юридичних осіб.

2. Об'єднання можуть мати в складі своїх засновників тільки
фізичних осіб.

3. Об'єднання можуть мати в складі своїх засновників
фізичних і юридичних осіб.

4. Усі відповіді неправильні.

№ 12. У чому відмінні риси товариства з обмеженою відпові­дальністю?

1. Товариство має статутний фонд, розділений на частки,
розмір яких визначається установчими документами.
Учасники товариства несуть відповідальність у межах
їхніх внесків.

2. Статутний фонд товариства розділений на частки, розмір
яких визначається установчими документами. Учасники
товариства відповідають по його боргах своїми внеска­
ми в статутний фонд, а при недостатності цих сум —
додатково належним їм майном в однаковому для всіх
учасників розмірі до внеску кожного учасника.

3. Всі учасники товариства займаються спільною підпри­
ємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність
по зобов'язаннях товариства усім своїм майном.

4. Товариство поряд з одним чи більше учасниками, що
несуть відповідальність по зобов'язаннях товариства
усім своїм майном, включає також одного чи більше


учасників, відповідальність яких обмежується внеском у майно товариства. Якщо в товаристві складаються два чи більше учасники з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність по боргах то­вариства.

№ 13. У чому відмінні риси товариства з додатковою відпові­дальністю?

1. Товариство має статутний фонд, розділений на частки,
розмір яких визначається установчими документами.
Учасники товариства несуть відповідальність у межах
їхніх внесків.

2. Статутний фонд товариства розділений на частки, розмір
яких визначається установчими документами. Учасники
товариства відповідають по його боргах своїми внеска­
ми в статутний фонд, а при недостатності цих сум —
додатково належним їм майном в однаковому для всіх
учасників розмірі до внеску кожного учасника.

3. Всі учасники товариства займаються спільною підпри­
ємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність
по зобов'язаннях товариства усім своїм майном.

4. Товариство поряд з одним чи більше учасниками, що не­
суть відповідальність по зобов'язаннях товариства усім
своїм майном, включає також одного чи більше учас­
ників, відповідальність яких обмежується внеском у май­
но товариства. Якщо в товаристві складаються два чи
більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть
солідарну відповідальність по боргах товариства.

№ 14. У чому відмінні риси «повного товариства»?

1. Товариство має статутний фонд, розділений на частки,
розмір яких визначається установчими документами.
Учасники товариства несуть відповідальність у межах
їхніх внесків.

2. Статутний фонд товариства розділений на частки, розмір
яких визначається установчими документами. Учасники
товариства відповідають по його боргах своїми внеска­
ми в статутний фонд, а при недостатності цих сум —


 




додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників розмірі до внеску кожного учасника.

3. Всі учасники товариства займаються спільною підприєм­
ницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність
по зобов'язаннях товариства усім своїм майном.

4. Товариство поряд з одним чи більше учасниками, що не­
суть відповідальність по зобов'язаннях товариства усім
своїм майном, включає також одного чи більше учас­
ників, відповідальність яких обмежується внеском у май­
но товариства. Якщо в товаристві складаються два чи
більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть
солідарну відповідальність по боргах товариства.

№ 15. У чому відмінні риси командитного товариства?

1. Товариство має статутний фонд, розділений на частки,
розмір яких визначається установчими документами.
Учасники товариства несуть відповідальність у межах
їхніх внесків.

2. Статутний фонд товариства розділений на частки, розмір
яких визначається установчими документами. Учасники
товариства відповідають по його боргах своїми внеска­
ми в статутний фонд, а при недостатності цих сум —

- додатково належним їм майном в однаковому, для всіх учасників розмірі до внеску кожного учасника.

3. Всі учасники товариства займаються спільною підприє­
мницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність
по зобов'язаннях товариства усім своїм майном.

4. Товариство поряд з одним чи більше учасниками, що
несуть відповідальність по зобов'язаннях товариства
усім своїм майном, включає також одного чи більш учас­
ників, відповідальність яких обмежується внеском у май­
но товариства. Якщо в товаристві складаються два чи
більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть
солідарну відповідальність по боргах товариства.

№ 16. Які переваги мають приватні підприємства?

1. Близькість до покупців, можливість найбільшого обліку їхніх індивідуальних потреб.


 

2. Швидкість реагування на зміни в купівельному попиті,
гнучкість асортиментної політики.

3. Найвищий рівень підприємницької мотивації (робота на
самого себе).

4. Швидкість створення підприємства.

5. Усі відповіді правильні.

№ 17. Які недоліки мають приватні підприємства?

1. Обмеженість фінансових ресурсів, що визначає обме­
женість масштабів торговельної діяльності і низьких
темпів розвитку підприємства.

2. Неможливість здійснення закупівель товарів великими
партіями й одержання відповідних цінових знижок.

3. Висока залежність економічних і фінансових результатів
діяльності від різких коливань кон'юнктури окремих то­
варних ринків.

4. Низький рівень конкурентоздатності.

5. Усі відповіді правильні.

№ 18. Які переваги мають господарські товариства?

1. Зростання фінансових можливостей, що визначають
розширення масштабів торговельної діяльності і більш
високі темпи розвитку.

2. Можливість розподілу функцій керування підприємством.

3. Солідарна відповідальність по зобов'язаннях підприєм­
ства.

4. Швидкість створення підприємства.

5. Усі відповіді правильні.

№ 19. Які недоліки мають господарські товариства?

1. Більш низький рівень мотивації підприємницької діяль­
ності.

2. Менша оперативність у прийнятті управлінських рішень.

3. Можливість внутрішніх конфліктів серед засновників з
питань напрямків діяльності, ефективності прийнятих
рішень, напрямків використання прибутків і т.п.

4. Усі відповіді правильні.

№ 20. Які переваги мають акціонерні товариства?


 




1. Необмежені можливості формування фінансових ре­
сурсів шляхом емісії акцій і облігацій.

2. Найвищі можливості розвитку в стратегічній перспективі.

3. Висока конкурентоздатність за рахунок здешевлення за­
купівлі великих партій товарів, надання широкої номен­
клатури торговельних послуг і відносного зниження вит-
ратоєм кості.

4. Усі відповіді правильні.

№ 21. Які недоліки мають акціонерні товариства?

1. Складність керування у зв'язку з функціональною бага-
тоструктурністю і низька оперативність прийнятих управ­
лінських рішень.

2. Недостатньо оперативне реагування на зміну ситуації на
споживчому ринку через високі масштаби діяльності.

3. Відкритість інформації про результати діяльності, що
може бути використана конкурентами.

4. Необхідність формування статутного фонду у високому
розмірі.

5. Тривалий період заснування акціонерного товариства.

№ 22. Які загальні фактори визначають вибір організаційно-правової діяльності торговельного підприємства?

1. Намічувані масштаби торговельної діяльності

2. Капіталоємкість вибраної торговельної діяльності (питомі
витрати капіталу в даному сегменті споживчого ринку).

3. Темпи розвитку, що передбачаються, підприємства в
стратегічній перспективі.

4. Особливості надання податкових і інших пільг підприєм­
ствами окремих форм.

5. Державне регулювання мінімального розміру статутно­
го фонду підприємств окремих форм.

6. Усі відповіді правильні.

№ 23. Які індивідуальні фактори визначають вибір організа­ційно-правової діяльності торговельного підприємства?

1. Наявний (можливий) розмір стартового капіталу, що підприємець може вкласти в торговельний бізнес.


 

2. Індивідуальна мотивація до форм підприємницької
діяльності (схильність до індивідуальної чи колективної
діяльності, ставлення до форм партнерського контро­
лю І Т.П.).

3. Рівень професіоналізму підприємця (наявність спеціаль­
ного торговельного утворення, практичний досвід робо­
ти в торгівлі і т.п.).

4. Відношення підприємця до високих господарських ри­
зиків і особистій майновій відповідальності по зобов'я­
заннях.

5. Усі відповіді правильні.

№ 24. Приватні підприємства є найбільш ефективною фор­мою функціонування:

1. Щодо невеликих по розмірах торговельних підприємств,
що реалізують одну чи кілька однорідних груп продо­
вольчих чи непродовольчих товарів.

2. Середніх торговельних підприємств.

3. Великих торговельних підприємств.

4. Усі відповіді правильні.

№ 25. Господарські товариства є найбільш ефективною фор­мою функціонування:

1. Щодо невеликих за розмірами торговельних підпри­
ємств, що реалізують одну чи кілька однорідних груп
продовольчих чи непродовольчих товарів.

2. Середніх торговельних підприємств; однак не виключає
невеликих (при об'єднанні 2-3 партнерів) і великих тор­
говельних підприємств (при залученні значного обсягу
капіталу).

3. Великих торговельних підприємств, а в окремих випад­
ках підприємств середніх розмірів (нижня межа розміру
підприємства визначається встановленою мінімальною
сумою статутного фонду).

4. Усі відповіді правильні.

№ 26. Акціонерні товариства є найбільш ефективною формою функціонування:


 




1. Щодо невеликих за розмірами торговельних підпри­
ємств, що реалізують одну чи кілька однорідних груп
продовольчих чи непродовольчих товарів.

2. Середніх торговельних підприємств; однак не виключає
невеликих (при об'єднанні 2-3 партнерів) і великих тор­
говельних підприємств (при залученні значного обсягу
капіталу).

3. Великих торговельних підприємств, а в окремих випад­
ках підприємств середніх розмірів (нижня межа розміру
підприємства визначається встановленою мінімальною
сумою статутного фонду).

4. Усі відповіді правильні.


РОЗДІЛ II




©2015 studenchik.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.