Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Способи (методи) тлумачення норм права: граматичний (філологічний, текстовий), логічний, історичний, систематичний, телеологічний та ін



Під способами тлумачення розуміється сукупність прийомів і коштів, використовуваних для встановлення змісту норм права.

Граматичне тлумачення. Недостатнє знання правил граматики, неправильна їхня інтерпретація приводять до неточного розуміння змісту норми, а отже, і до її порушення в процесі реалізації.

Прикладом може служити відомий царський указ «Стратити не можна помилувати». Відсутність розділових знаків взагалі робить це веління нездійсненним. Але й при наявності коми необхідно знати правила граматики, щоб зрозуміти зміст фрази. Як, наприклад, витлумачити правове приписання «Звільнити від сплати податку на додану вартість організації інвалідів, ветеранів війни й праці...»? чи Ставиться слово «організації» до ветеранів війни й праці або ж мова йде тільки про організації інвалідів? Для розуміння змісту нормативного акту потрібний синтаксичний аналіз пропозиції, форми вживаного дієслова й т.д. Наприклад, ст. 267 Кодексу торговельного мореплавання передбачає одержання особою винагороди за порятунок майна пасажирів судна. Навпроти, ст. 472 ГК РСФСР 1964 р. припускала відшкодування шкоди, понесеного при рятуванні майна.

Логічне тлумачення. Це тлумачення правового акту по його змісту з використанням законів логіки. Саме за допомогою названого способу встановлюється весь обсяг змісту норми, усуваються наявні в ній неясності. Якщо граматичне тлумачення ставить своїм завданням з'ясування буквального змісту того, що закріплено безпосередньо в тексті, то логічне має на меті за допомогою правил формальної логіки виявити те, що законодавець бажав виразити в тексті закону, але не виразив. У нормативних актах, наприклад, використається термін «холодна зброя». Як же трактувати діяння, якщо використалася зброя, нагріте до високої температури? Чи буде воно «холодним»? Логічний аналіз дозволяє укласти, що холодна зброя характеризується зовсім не температурою. Парними категоріями «холодного» тут є терміни «вогнепальне», «газове», а не «гаряче», «тепле» і т.д.

Систематичне тлумачення. Існування даного способу тлумачення визначається системністю права. Він укладається в з'ясуванні змісту конкретної норми шляхом зіставлення її з іншими нормами. Норми права не існують незалежно друг від друга, а тому для глибокого й повного з'ясування змісту норми недостатньо її внутрішнього аналізу, а потрібне дослідження її змісту, її зв'язків з іншими нормами.

Історико-політичне тлумачення. Матеріалістичний підхід до права припускає, що зміст права, правовий відносини можуть бути правильно зрозумілі тільки в тісному зв'язку з їхніми суспільними відносинами, що породжують. Реалізація правових приписань неможлива без розкриття їх політичного й соціально-економічного змісту в конкретних історичних умовах. Таке тлумачення тим більше необхідно в умовах, коли закон застарів і не відображає об'єктивних умов часу його застосування.

Спеціально-юридичне тлумачення. Вираження владної волі законодавця, що втримується в нормах права, здійснюється не тільки за допомогою загальновживаних слів, але й специфічних термінів. При цьому використаються різні юридико-технічні засоби й прийоми, ураховуються різні способи, методи й типи правового регулювання. Сказане й обумовлює потреба в спеціальних юридичних знаннях, які інтерпретатор застосовує при тлумаченні норм.

Телеологічне (цільове) тлумачення спрямоване на з'ясування цілей видання правових актів. Зрозуміло, подібне тлумачення необхідно не завжди.

Функціональне тлумачення. У деяких випадках для з'ясування змісту норми недостатньо брати до уваги тільки її формальний аналіз і загальні умови реалізації. Іноді інтерпретатор повинен ураховувати умови й фактори, при яких реалізується норма. Насамперед, це стосується тлумачення так званих оцінних термінів («поважні причини», «істотна шкода», «значний збиток», «гостра потреба» і т.д.). З урахуванням особливостей місця, часу й інших факторів ті самі обставини можуть бути визнані поважний або неповажний, істотний або несуттєвими й т.п. Інший раз законодавець прямо зобов'язує враховувати різні конкретні умови, тобто звернутися до функціонального тлумачення.




©2015 studenchik.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.