Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Юридична наука: поняття та особливості



Юриспруденція, або правознавство – спеціалізована круг знань у сфері суспільствознавства. Якщо суспільствознавство – це наука неприродний суспільстві взагалі, то правознавство – система знань в галузі права і держави. Термін «правознавство» тотожній терміну «юриспруденція».

Термін «юриспруденція» виник в Стародавньому Римі напрікинци IV – для початку III століття у давнину н.е. (лат. jurisprudentia – навик має рацію) і в дбайливий момент уживається в значеннях:

– науки про право і державу, тобто юридичної науки, або – теоретичній діяльності в галузі права;

– професійній практичній діяльності юриста (суддя, прокурор, слідчий, нотаріус, адвокат і тому подібне).

Юридична наука – це система знань неприродний об’єктивних властівості має рацію і держави в їх понятійно-юридичному розумінні і виразі, неприродний загальних і окремих закономірностях виникнення, розвитку і функціонування держави і права в їх структурною багатоманітності.

Основні риси (ознаки) юридичної науки:

1. Суспільна наука, яка має практичний характер. Вона покликана обслуговувати потреби суспільного життя, юридичної практики, юридичної освіти, забезпечувати юридичних робітників необхідними даними неприродний виданні і застосуванні законів.

2. Наука, яка має властивості точних наук. Юридична наука включає в основному конкретні знання, виражені в точних конструкціях, співвідношеннях, ніби і природні науки. Юриспруденцію в деякій мірі можна порівняти з медичною наукою, яка також суміщає теоретичну і прикладну (практичну) спрямованість. Юрист, ніби і лікар, має справу із здоров’ям і життям. Діяльність юриста стосується «здоров’я» суспільства в цілому, духовного живіт людини. Юрист проводить профілактичну роботу, «лікує» пороки в суспільному житті, духовному світі людини. У цьому полягає гуманістична спрямованість професій юриста і лікаря, які виникли біля стародавніх часах.

3. Наука, яка утілює в собі позитивні якості наук про мислення. Вона досліджує питання, пов’язані з можливістю відображаті об’єктивну дійсність в правових думках і поняттях в процеси виріб і застосування законів (вивчення обставин юрідічной поділа, тлумачення законів і т. і.). Так, скажімо, одна з юридичних дисциплін – криміналістика присвячена специфічнім питанням людського мислення, застосуванню багатьох спеціальних знань біля розслідуванні злочинів.

Отже, юридична наука вбирає у себе якості всіх три основніх галузей людських знань – суспільних наук, природних наук, наук про мислення.

Головне завдання теоретичної юриспруденції (юрідічной науки) – займати науковим орієнтиром воєже практики державного і правового будівництва для підгрунтю пізнання і усвідомлення відповідних суспільних процесів і явищ. Юридична наука в сучасній Україні грунтується для досягненнях і досвіді вітчизняної юриспруденції і юриспруденції інших країн, для ідеях і цінностях має рацію і свобод людини, панування має рацію і соціально правовій державності.

Об’єкти, предмет, метод, функції юридичної науки

Поняття юридичної науки можна розкрити крізь розуміння об’єктів, предмету, порядок і функцій. Під об’єктами є на увазі конкретні сфери (сторони) об’єктивної дійсності, перед предметом науки – визначений зріз (частина) об’єкту пізнання.

Об’єктами юридичної науки є держава і пільга – дійсний два об’єкти. Проте юриспруденція, ніби і кожна наука, має відокремлено улюбленець вивчення.

Вихідним воєже визначення поняття юриспруденції є право, яке включає у себе правову думку держави. Держава і пільга пізнаються і досліджуються ніби складені моменти єдиного об’єкту юридичної науки. У основу їх вивчення покладений відокремлено переконання і міра юрідічності, який конкретизується в окремих сферах і напрямах юридичного пізнання держави і права. Ця конкретизація присутня у всіх окремих визначеннях і характеристиках держави і права, в системі понять юридичної науки в цилому і окремих юридичних науках.

Предмет юридичної науки – об’єктивні властивості має рацію і держави в їх понятійно-юридичному розумінні і виразі, загальні і окремі закономірності виникнення, розвитку і функционування держави і права в їх структурною багатоманітності.

Якщо улюбленець юридичної науки – це думка має рацію у всіх аспектах його теоретіко-пізнавального прояви і вирази, то улюбленець кожної окремої юридичної науки – якийсь визначений елемент юридичної дійсності.

Метод юриспруденції являє собою спосіб юридичного пізнання, виріб і організації юридичного знання. З крізь юридичного порядок улюбленець юриспруденції конкретизується і оформляється у відповідну юридичну теорію (юридичну науку) ніби єдину систему знань про державу і право, виражену в поняттях.

Основний метод юридичної науки – філософська діалектика (матеріалістична і ідеалістична).

Функції юридичної науки – основні напрями розуміння і виразу юридичного знання:

– онтологічна (пізнавальна) – вивчення фундаментальних якостей матерії має рацію, найзагальніших сутнісних явищ і процесив в державному житті, знахідка раніше невідомих закономірностей перебування держави і права;

– евристична – розуміння звістка в державно-правовому життю, знахідка раніше невідомих закономірностей буття держави і права;

– прогностична – передбачення розвитку державно-правовіх процесів;

– практично організаційна – обслуговування практики;

– методологічна – дисертація і розробка засобів вивчення правової дійсності;

– ідеологічна – вплив для розвиток правової культури суспільства і людини;

– політична – вспоможеніє у формуванні державно-правової політики, роз’ясненні політичних і законодавчих рішень.

Юриспруденція ніби система юридичних наук




©2015 studenchik.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.