Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Підготовка до пальпації:



1. Психологічно підготуйте пацієнта до обстеження. Отримайте згоду на її проведення.

2. Станьте позаду пацієнта.

3. Прикладіть долоні на бокові поверхні шиї пацієнта так, щоб 2-5 пальці опинилися в ділянці щитоподібної залози.

Проведення пальпації та оцінка результатів

1. Пальпуйте перешийок і частки щитоподібної залози.

2. Продовжуючи пальпацію попросіть пацієнта зробити ковтальні рухи, під час яких проводіть зміщення залози доверху.

3. Оцініть: величину, поверхню, болючість, консистенцію щитоподібної залози та ступінь збільшення окремих її частин.

АЛГОРИТМ №6

«ПАЛЬПАЦІЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ»

Положення пацієнта: пацієнт стоїть або сидить з оголеним до пояса тулубом.

Підготовка до пальпації:

1. Психологічно підготуйте пацієнта до обстеження. Отримайте згоду на її

проведення.

Виявлення дихальних рухів, ділянок болючості:

1. Покладіть долонні поверхні пальців правої руки почергово спереду і ззаду, в пахвинну ділянку правої ф лівої половини грудної клітки.

2. Пальпуйте і послідкуйте за:

v дихальною екскурсією легень;

v чи немає відставання однієї половини грудної клітки при акті дихання;

Якщо виявлені болі в грудній клітці, встановіть їх локалізацію, розповсюдженість.

Примітка:1. В нормі - грудна клітка синхронно приймає участь у акті дихання.

2.В патології -уражена половина грудної клітки може відставати в акті дихання.

3.В нормі - грудна клітка при пальпації не хвороблива.

4. В патології,при ураженні шкіри, міжреберних м’язів, нервів, ребер – при пальпації визначаються болючі ділянки (поверхневий біль).

Визначення ширини епігастрального кута:

1. Притисніть долонні поверхні великих пальців до реберної дуги, а кінці їх впрріть в мечоподібний відросток.

2. Визначте ширину епігастрального кута.

Примітка: 1. Визначення ширини епігастрального кута допомагає встановити форму грудної клітки:

  • якщо епігастральний кут прямий– грудна клітка нормостенічна;
  • якщо епігастральний кут тупий – гіперстенічна;
  • якщо епігастральний кут гострий – астенічна.

Визначення голосового тремтіння:

1. Покладіть долоні рук почергово на симетричні ділянки грудної клітки:

v в надключичні;

v в підключичні;

v в пахвові;

v в надлопаткові;

v в міжлопаткові;

v в підлопаткові.

2. Попросіть пацієнта голосно і неодноразово сказати декілька слів, які містять літеру «Р» і дають найбільшу вібрацію голосу.

3. Визначте силу голосового тремтіння в симетричних ділянках.

Примітка: 1. В нормі: на симетричних ділянках грудної клітки голосове тремтіння приблизно однакове ( дещо голосніше у верхніх і слабкіше у нижніх відділах ).

2. Різні патологічні процеси можуть зумовлювати:

- посилення; - послаблення; - відсутність голосового тремтіння.

АЛГОРИТМ №7

«ПАЛЬПАЦІЯ ДІЛЯНКИ СЕРЦЯ»

Підготовка до пальпації:

1. Психологічно підготуйте пацієнта до обстеження. Отримайте згоду на її проведення.

Визначення верхівкового поштовху:

1. Поставте долоню основою до грудини, а пальцями до пахвової ділянки так, щоб подушечки кінцевих фаланг 2-4 пальців знаходились в ділянці п’ятого міжребер’я по лівій середньоключичній лінії.

2. Визначте місце знаходження верхівкового поштовху, охарактеризуйте його властивості ( площу, висоту, силу, резистентність ).

Примітка: 1. Верхівковий поштовх може не визначатися.

2.В норміверхівковий поштовх розміщений у V міжребер’ї на 1-1,5см досередини від лівої середньоключичної лінії.

3. При патології він може зміщуватися: - вліво і вниз; - догори і вліво;

- вліво; -вправо.

Визначення діастолічного тремтіння серцевої ділянки (симптом

діастолічного «котячого муркотіння»):

1. Покладіть долоню правої руки на ділянку верхівки серця.

2. Якщо відчуєте тремтіння грудної клітки – симптом діастолічного

«котячого муркотіння» позитивний.

Визначення симптому систолічного «котячого муркотіння»:

1. Покладіть долоню правої руки на ділянку основи серця.

2. Якщо відчуєте тремтіння грудної клітки – симптом систолічного «котячого муркотіння» позитивний.

Примітка: 1. В нормітремтіння грудної клітки в ділянці верхівки серця і в ділянці основи серця – не визначається.

 

АЛГОРИТМ №8

«ПОВЕРХНЕВА ПАЛЬПАЦІЯ ЖИВОТА»

Положення пацієнта: пацієнт лежить на спині, не напружуючись, з оголеним животом. Руки знаходяться вздовж тулуба, ноги злегка зігнуті в колінах. Під час обстеження пацієнт повинен спокійно і рівно дихати, ліпше ротом.

Підготовка до пальпації:

1. Психологічно підготуйте пацієнта до пальпації. Отримайте згоду на її проведення.

2. Сядьте справа від пацієнта на рівні його ліжка, обличчям до пацієнта.

3. Руки пальпуючого повинні бути теплими, сухими з короткими нігтями.

4. Пальці тримайте перпендикулярно до поверхні живота.

5. Під час пальпації розмовляйте з пацієнтом, щоб забезпечити максимальне розслаблення м’язів передньої черевної стінки.

Проведення пальпації та оцінка її результатів:

1. Покладіть долоню правої руки в ліву пахвинну ділянку.

2. Обережними м’якими натискуваннями кінчиків пальців обстежуйте поверхню живота, починаючи з лівої здухвинної ділянки, рухаючись проти ходу годинникової стрілки до правої.

3. Пересувайте поступово долоню правої руки знизу догори, проводячи почергово пальпацію мезогастральної і епігастральної ділянки.

4. При наявності скарг на болі в животі, больову ділянку пальпуйте в останню чергу.

5. Охарактеризуйте стан передньої черевної стінки:

v напруження м’язів живота;

v наявність патологічних утворень;

v наявність зон і точок болючості.

Примітка: 1. В нормі при поверхневій пальпації живота ніяких больових

відчуттів не виникає, напруження м’язів черевної стінки незначне і симетричне з обох боків.

2. При патологіїможе відмічатись: - болючість і напруження м’язів над усією поверхнею живота; - локальна болючість.

 

АЛГОРИТМ №9

«ГЛИБОКА МЕТОДИЧНА КОВЗНА ПАЛЬПАЦІЯ ЖИВОТА ЗА

В.П. ОБРАЗЦОВА І М.Д. СТРАЖЕСКОМ»

Положення пацієнта: пацієнт лежить на спині, не напружуючись, з оголеним животом. Руки знаходяться вздовж тулуба, ноги злегка зігнуті в колінах. Під час обстеження пацієнт повинен спокійно і рівно дихати, ліпше ротом.

Підготовка до пальпації:

1. Психологічно підготуйте пацієнта до пальпації. Отримайте згоду на її проведення.

2. Сядьте справа від пацієнта на рівні його ліжка, обличчям до пацієнта.

3. Руки пальпуючого повинні бути теплими, сухими з короткими нігтями.

4. Пальці тримайте перпендикулярно до поверхні живота.

5. Під час пальпації розмовляйте з пацієнтом, щоб забезпечити максимальне розслаблення м’язів передньої черевної стінки.

Пальпація сигмоподібної кищки, оцінка результатів:

Примітка: 1. Норма – гладенький щільний безболісний циліндр 2-3см в діаметрі, рухомість 3-5см.

Проведення пальпації та оцінка її результатів:

1. Покладіть долоню правої руки з напівзігнутими II-V пальцями в лівій пахвинно-клубовій ділянці, перпендикулярно до вісі кишки і ззовні від неї.

2. На вдиху створіть складку шкіри в напрямі до пупка.

3. Під час видиху пацієнта, коли наступає розслаблення м’язів черевного пресу, занурюйте пальці у черевну порожнину до задньої її стінки ( до лівого крила клубової кістки). Під час занурення шкірну складку не розпускати.

4. Наприкінці видиху, у паузі і на початку вдиху зануреними в живіт пальцями зсувайте шкіру до периферії (етап ковзання), під час якого сигмоподібна кишка проковзує під пальцями.

5. Оцініть в момент перекочування по кишці її характеристики:

v локалізація;

v довжина пальпованої ділянки;

v форма;

v діаметр ( в сантиметрах);

v консистенція (м’яка, щільна);

v характер поверхні (гладенька, бугриста);

v рухомість (зміщуваність);

v болючість;

v буркотіння.

Пальпація сліпої кишки, оцінка результатів:

Примітка: 1. Норма – гладенький безболісний циліндр, 3-4см в діаметрі,

рухомість 2-3см, нерідко визначається буркотіння.

Проведення пальпації та оцінка її результатів:

1. Покладіть долоню правої руки з напівзігнутими II-V пальцями в правій пахвинно-клубовій ділянці, перпендикулярно вісі кишки і ззовні від неї.

2. На вдиху створіть складку шкіри в напрямі до пупка.

3. Під час видиху пацієнта, коли наступає розслаблення м’язів черевного пресу, занурюйте пальці у черевну порожнину до задньої її стінки ( до правого крила клубової кістки). Під час занурення шкірну складку не розпускати.

4. Наприкінці видиху, у паузі і на початку вдиху зануреними в живіт пальцями зсувайте шкіру до периферії (етап ковзання), під час якого сліпа кишка проковзує під пальцями.

5. Оцініть в момент перекочування по кишці її характеристики за звичайною схемою.

Пальпація висхідної частини ободової кишки:

Примітка: 1. Норма– пружний гладенький безболісний циліндр з обмеженою рухливістю.

Проведення пальпації та оцінка її результатів:

1. Покладіть долоню правої руки з напівзігнутими II-V пальцями в праву бічну ділянку живота по краю прямого м’яза.

2. Покладіть ліву руку на поперекову ділянку справа таким чином, щоб пальці розташовувались між ребровою дугою і крилом клубової кістки.

3. Утворіть шкірну складку в напрямі до пупка.

4. Занурюйте пальці в черевну порожнину до її задньої стінки, до відчуття дотику з лівою рукою, не розпускаючи складку протягом декількох видихів.

5. Виконуйте ковзні рухи до периферії ( «на себе»).

6. Оцініть властивості кишки за схемою.

Пальпація низхідної частини ободової кишки:

Примітка: 1. Норма– пружний гладенький безболісний циліндр з

обмеженою рухливістю.

Проведення пальпації та оцінка її результатів:

1. Покладіть долоню правої руки з напівзігнутими II-V пальцями в ліву бічну ділянку живота по краю прямого м’яза.

2. Покладіть ліву руку на поперекову ділянку зліва таким чином, щоб пальці розташовувались між ребровою дугою і крилом клубової кістки.

3. Утворіть шкірну складку в напрямі до пупка.

4. Занурюйте пальці в черевну порожнину до її задньої стінки, до відчуття дотику з лівою рукою, не розпускаючи складку протягом декількох видихів.

5. Виконуйте ковзні рухи від пупка до периферії ( «від себе»).

6. Оцініть властивості кишки за схемою.

Пальпація поперечної ободової кишки:

Примітка: 1. Норма – циліндр помірної щільності, безболісний, діаметром 2,5-3см, добре рухома в напрямах вгору і вниз.

Проведення пальпації та оцінка її результатів:

1. Покладіть напівзігнуті пальці обох рук по бокам білої лінії живота на рівні пупка, зсуньте шкіру дещо догори.

2. Поступово занурюйте пальці під час видиху пацієнта в черевну порожнину, доходячи до її задньої стінки.

3. Виконуйте ковзні рухи зверху донизу.

4. Оцініть властивості кишки за схемою.

Пальпація підшлункової залози:

Примітка: Норма – не пальпується.

1. Пальпацію залози виконують в положенні пацієнта лежачи на спині, натще, за необхідністю призначають послаблю вальний засіб.

2. Покладіть долоню правої руки з напівзігнутими II-V пальцями на 2-3см вище пупка біля лівого краю прямого м’язу живота.

3. Під час вдиху утворіть шкірну складку в напрямі вгору.

4. На видиху пальці занурюйте у черевну порожнину до задньої стінки.

5. Виконуйте ковзні рухи в напрямі донизу.

 

АЛГОРИТМ №10

«ПАЛЬПАЦІЯ ПЕЧІНКИ»

Положення пацієнта: пацієнт лежить на спині, не напружуючись, з оголеним животом. Руки знаходяться вздовж тулуба, ноги злегка зігнуті в колінах. Під час обстеження пацієнт повинен спокійно і рівно дихати, ліпше ротом.

Підготовка до пальпації:

1. Психологічно підготуйте пацієнта до пальпації. Отримайте згоду на її проведення.

2. Сядьте справа від пацієнта на рівні його ліжка, обличчям до пацієнта.

3. Руки пальпуючого повинні бути теплими, сухими з короткими нігтями.

4. Пальці тримайте перпендикулярно до поверхні живота.

5. Під час пальпації розмовляйте з пацієнтом, щоб забезпечити максимальне розслаблення м’язів передньої черевної стінки.

6. Визначте перкуторно нижню межу печінки по правій середньо ключичній лінії.

Проведення пальпації та оцінка результатів:

1. Лівою рукою захопіть праву реброву дугу таким чином, щоб великий палець стискав її для обмеження екскурсії допереду, а чотири інших пальців збоку і ззаду.

2. Праву руку розташуйте долонею на живіт нижче від ребрової дуги плазом.

3. Напівзігнуті пальці правої руки розташуйте перпендикулярно до краю печінки.

4.Зсуньте шкіру у напрямі донизу під час видиху, натискаючи пальцями на черевну стінку нижче ребрової дуги.

5.Попросіть пацієнта робити глибокі вдихи, під час яких печінка зміщується вниз, а її нижній край ковзає вздовж пальців.

6.Визначте властивості краю печінки:

v величина (відстань від ребрової дуги);

v форма краю ( гострий, закруглений);

v консистенція;

v характер поверхні (гладкий, горбистий);

v чутливість при пальпації;

v наявність вирізок.

Примітка: 1. В нормі нижній край печінки може не пропальпуватися, а якщо він палькується, то на 1-1,5см нижче реберної дуги по середньо-ключичній лінії: м’який, дещо загострений, рівний, гладенький, безболісний.

2. При патології нижній край печінки може пальпуватися нижче, бути щільним, нерівним, закругленим, чутливим.

 

АЛГОРИТМ №11

«ПАЛЬПАЦІЯ СЕЛЕЗІНКИ»

Положення пацієнта: пацієнт лежить на правому боці.




©2015 studenchik.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.