Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Технологічна карта сепарування і промивання

НА СПИРТОВИХ ЗАВОДАХ

Технологія х/п на спиртових заводах складається з таких технологічних стадій:

- відділення дріжджів від мелясної спиртової бражки, промивання їх водою й одержання дріжджового концентрату;

- пресування дріжджів;

- формування й пакування дріжджів;

- зберігання дріжджів.

Для виділення дріжджів із мелясної бражки та їх промивання на спиртових заводах використовують п’яти- і семиступінчасту, а також ступінчасто-колову схеми сепарації. Типовою схемою сепарації вважається семиступінчаста, яка забезпечує найкращі якісні показники готових дріжджів.


Семиступінчаста схема сепарації передбачає двоступінчасте виділення й концентрування дріжджів, три протитечійних промивання для видалення спирту і остаточне промивання дріжджів від залишків бражки в два ступеня. Технологічний процес виділення х/п дріжджів здійснюється таким чином (рис. 13).

 

 


Зрілу бражку насосом подають у напірний збірник 1 або на ситчастий фільтр 2 з отворами діаметром 0,3-0,4 мм для очищення від механічних включень і далі на сепаратор першого ступеня сепарації. (Для запобігання втрат спирту при сепарації застосовують сепаратори закритого і напівзакритого типів.)

Після першого ступеня сепарації бражки на сепараторах 4 одержують дріжджовий концентрат з вмістом біомаси 100-120 г/л , який самопливом надходить у збірник 19, із якого насосом його подають на сепаратор 5 другого ступеня.

Об’єм дріжджового концентрату після першого ступеня сепарації складає 20-25% від об’єму бражки. Об’єм дріжджового концентрату, одержаного після другого ступеня сепарації, повинен дорівнювати 10-15% від початкового об’єму зрілої бражки.

Відток із сепараторів першого і другого ступеня являє собою знедріжджену зрілу бражку, яку відводять у збірник відсепарованої бражки, а з нього подають на перегонку.

На наступних ступенях сепарації роблять промивання дріжджів. Дріжджовий концентрат після другого ступеня сепарації відводять у збірник 20, куди одночасно надходить відток промивної води з сепараторів 7 четвертого ступеня сепарації. У цьому збірнику при безперервному перемішуванні відбувається перше промивання дріжджів. Із збірника 20 дріжджову суспензію насосом подають на сепаратори 6 третього ступеня.

Дріжджовий концентрат, одержаний після третього ступеня сепарації, надходить у збірник 21. Туди ж подають відток з сепараторів 8 п’ятого ступеня. У цьому збірнику відбувається друге промивання дріжджів при перемішуванні. Із збірника 21 дріжджову суспензію насосом подають на сепаратори 7 четвертого ступеня.

Відток із сепараторів третього ступеня містить 2,3-3,5 об.% спирту, і тому його спрямовують у збірник від сепарованої зрілої бражки.

Дріжджовий концентрат, одержаний після четвертого ступеня сепарації, надходить у збірник 22, куди одночасно подають відток (промивну воду) з сепараторів 9 шостого ступеня сепарації для третього промивання дріжджів.

У збірнику 22 дріжджову суспензію, одержану після четвертого ступеня сепарації, аерують на протязі однієї години при витраті повітря 3-4 м33·год. Після цього дріжджову суспензію насосом спрямовують на сепаратори 8 п’ятого ступеня сепарації.

Дріжджовий концентрат, одержаний після п’ятого ступеня сепарації, надходить у збірник 23, куди одночасно подають артезіанську воду для четвертого промивання дріжджів. Відток спрямовують у збірник 21 для промивання дріжджового концентрату, одержаного після третього ступеня сепарації. Із збірника 23 одержану дріжджову суспензію насосом подають на сепаратори 9 шостого ступеня.

Дріжджовий концентрат, одержаний після шостого ступеня сепарації, спрямовують у збірник 24, куди одночасно подають артезіанську воду для п’ятого промивання дріжджів. Із цих збірників дріжджову суспензію насосом подають на сепаратори 10 сьомого ступеня.

Відток із сепараторів сьомого ступеня відводять у збірник умовно чистої промивної води, звідки може витрачатись після відповідної обробки (фільтрування, хлорування) на технологічні потреби або спрямовуватись у каналізацію. Витрата артезіанської води для промивання – 15-20 м3 на 1 т пресованих дріжджів.

При нормальній роботі сепараторів загальні втрати дріжджів при сепарації бражки і промиванні суспензії не повинні перевищувати 2-3%.

Дріжджовий концентрат, одержаний після сьомого ступеня сепарації, надходить у збірник 25, оснащений змійовиком, через який пропускають холодний розсіл для охолодження концентрату до температури 4-6 ºС. Із цього збірника дріжджовий концентрат насосом через пластинчастий теплообмінник 18 подають у фільтрпрес 11. Об’єм дріжджового концентрату повинен складати не більш 5-6% від початкового об’єму зрілої бражки.

Спиртовловлювач 3 працює під вакуумом (розрядження на виході газів із нього повинно бути 2-3 мм вод.ст..), для чого він з’єднаний з вакуум-насосом. Міцність водно-спиртової рідини, яка відходить із спиртовловлювач, повинна бути 1,5-2,0 об.%, що регулюють кількістю води, яка надходить. Водно спиртову рідину спрямовують у збірник відсепарованої бражки.

Технологічна карта сепарування і промивання

Ступені сепарації Дріжджовий концентрат Відток (промивні води)
Біомаса, г/л Концентрація спирту, об.%
100-150 -
200-350 -
300-400 2,3-3,5
300-400 1,0-1,2
300-400 0,35-0,4
350-450 0,02-0,04
450-500 0,0-0,02

 

Для фільтрування дріжджового концентрату у виробництві х/п дріжджів на спиртових заводах використовують рамні фільтрпреси типу Ф1М40. Фільтрують крізь серветки з щільної фільтрувальної тканини типу “бельтинг”. Дріжджі залишаються між серветками двох сусідніх плит і пресуються тиском концентрату 0,6-0,7 МПа, який створює насос.

По закінченню пресування плити розсувають, пресовані дріжджі, які утворюють щільну масу в порожнині рами, випадають у металевий бункер, установлений під фільтрпресом. Пресування триває від 1 до 2 годин. Пресовані дріжджі вологістю 71-74 % і температурою 10-15 ºС надходять на формування й пакування. Якщо дріжджі одержані надмірно сухими і ламкими, їх перед формуванням зволожують. Для придання еластичності до дріжджів додають до 0,1% олії. При підвищенні температури дріжджі погано формуються.

Пресовані дріжджі у бункері формувально-пакувального автомата ретельно перемішуються шнеком і через мундштук формувальної машини виходять у вигляді прямокутного бруска, який розрізають ножем (струною) на брикети необхідної маси (1000, 500, 100, 50 г).

Дріжджі загортають у гладкий білий достатньо пористий папір. Упаковані бруски укладають в ящики і за допомогою транспортерів передають їх у холодильну камеру на зберігання.

Щоб загальмувати ендогенні процеси і випаровування вологи в дріжджах, у холодильних камерах підтримують температуру 0-4 ºС і відносну вологість повітря 82-96%. У цих умовах дріжджі можуть зберігатися не менш 12 діб.

Пресовані х/п дріжджі повинні відповідати вимогам ГОСТ 171-81.

За органолептичними показниками:

Колір - сіруватий з жовтуватим відтінком, на поверхні не повинно бути темних плям;

Консистенція – щільна, дріжджі повинні легко ламатися і не мазатися;

Запах - властивий пресованим дріжджам, не допускається запах плісені та інших

сторонніх запахів;

Смак - властивий пресованим дріжджам.

За фізико-хімічними показниками:

1. Вологість, % - не більш 75

2. Підйом тіста до 70 мм , хв. – не більш 70

3. Кислотність 100 г дріжджів у день виробки заводом,

у перерахунку на оцтову кислоту, мг - не більш 120

4. Кислотність 100 г дріжджів після 12 діб зберігання або

транспортування при температурі від 0 до 4 ºС,

у перерахунку на оцтову кислоту, мг - не більш 300

5. Стійкість дріжджів при температурі зберігання 35 ºС, год - не менш 48




©2015 studenchik.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.