Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Самооцінка стану здоров'я студентів



Студентам властива завищена самооцінка, однак аналіз" відповідей про те, як вони оцінюють свій стан здоров'я, викли­кає тривогу. Об'єктивні цифри, які характеризують стан зах­ворюваності дитячого контингенту, рівень їхньої фізичної підготовленості, знайдено в документальних матеріалах Мінздраву України й у відповідній літературі. Однак у юнацькому віці відчуття здоров'я і нездоров'я з погляду самих студентів завищене у бік першого. Тому їхні відповіді можна оцінювати як самовідчуття фізичного стану щодо норми.

Існують розходження в оцінці здоров'я і фізичної підготов­леності міської і сільської місцевості студентів. Найбільші проблеми зі здоров'ям мають школярі м. Києва, що уже відзна­чалося багатьма дослідниками за оцінкою об'єктивних показ­ників фізичного стану в містах, суб'єктивна оцінка здоров'я дівчат нижча, ніж хлопців. Це є дуже тривожним фак­том, тому що його не можна пояснити гіршими чи кращими економічними умовами проживання і харчування, а свідчить про загальне погіршення репродуктивного здоров'я молоді і генофонду нації.

5. Мотиви та інтереси студентів до занять фізичною культурою і спортом залежно від особливостей темпераменту

«Сильний урівноважений» тип характеризується наступними зовнішніми проявами:

- швидко схвачує суть важкого завдання, однотипність і ве­ликі зусилля переносить погано. Фізичні вправи виконує лег­ко, координовано;

- об'єктивно оцінює свої сили;

- працює довгостроково, змінюючи вид діяльності;

- говорить швидко, плавно, спокійно, голос середній чи ви­щий за середній. Вимова чітка, правильна. Легко засвоює іноземні мови;

- відсутність різких спадів діяльності після помилки, особли­во, якщо за це дорікали навколишні. Оптиміст;

- увага сконцентрована, стійка. Легко переключається з од­ного предмета на інший.

«Сильний збудливий» тип характеризується наступними про­явами:

- недостатньою координацією особливо на перших етапах

оволодіння певними рухами, не може якісно виконувати до кінця одноманітні рухи; - перебільшує свої сили;

- працездатність висока, якщо діяльність захоплює. Одно-і:. манітні дії виконує погано, з частими перервами і видимим

роздратуванням;

- говорить голосно, уривчасто, напружено, нерідко розма­шисте жестикулюючи, часто зупиняється, шукаючи по­трібне слово чи словосполучення;

- намагається в агресивній формі заперечувати рішення вик­ладача. Тривалість переживань незначна;

- увага не така стійка як в інших. Поле уваги звужене, скон­центрувати увагу може при виникненні інтересу до пред­мета.

«Сильний гальмовий» тип характеризується:

- неквапливими погодженими і висококоординованими ру­хами. Якісно виконує одноманітні вправи до кінця. У тих видах, де потрібна швидкість, виявляє себе гірше;

- при оцінці своїх сил уникає відповіді (сумнівається);

- може працювати довгостроково, без перерви, не знижуючи результатів при одноманітній діяльності;

- небагатослівний, говорить граматично правильно, важку­вато жестикулюючи. Міміка майже відсутня. Голос середній, іноді тихий. Письмова мова краща;

- реакція на невдачі зовні спокійна, не намагається виправ­датися чи викликати співчуття в навколишніх. Небагатос­лівний. Не любить робити прогнози про підсумок виступу на змаганнях;

- увага стійка, але потрібно тривалий час на включення. По­гано переключається з одного предмета на іншій.

«Слабкий не врівноважений» тип характеризується:

- найгіршою руховою діяльністю, скутістю рухів, непевністю в собі, поганою координацією;

- схильний применшувати свої можливості;

- працездатність невисока, з різким коливанням підйомів і спадів;

- мова тиха, часто мовчить. Письмова мова краща усної;

- при невдачах прагне викликати співчуття в навколишніх, посилається на об'єктивні труднощі чи перешкоди, хвороб­лива реакція на зауваження старших (тремтіння губ, сльо­зи і т.д.);

- довго не може зосередити увагу, відволікається на сторонні подразники.

Студенти з "сильним урівноваженим" типом нервової систе­ми мають досить широкий спектр спортивних інтересів, до яко­го входять як ігрові види, так і види спорту, що вимагають витривалості та виконання досить одноманітної роботи (плаван­ня, лижі). Як хлопців, так і дівчат приваблюють заняття, які проводяться під музику (аеробіка, шейпінг).

Студентів з "сильним збудливим" типом нервової системи більше приваблюють ситуаційні види спорту - баскетбол, фут­бол, вправи, які виконуються під музику.

Дівчата зі "збудливим" типом, на відміну від "урівноваже­них" і "гальмових", у деяких випадках вибирають чоловічі види спорту, зокрема боротьбу, футбол, бодібіддінг. Не приваблю­ють їх види спорту, пов'язані з одноманітним середовищем (пла­вання), і відсутність гострої змагальної боротьби (фітнес, шейпінг, аквафітнес, туризм).

"Сильні гальмові" типи не захоплюються тими видами спорту, які користуються найбільшою популярністю, однак і хлопців, і дівчат приваблює плавання, зимові види спорту, а з ігрових - баскетбол і волейбол. У хлопців переважає інтерес до силових видів - боротьби і бодібілдінгу, що відповідає їхньо­му соматотипу.

Студенти з "сильним" типом нервової системи мають власну думку про користь занять фізичними вправами, і вони вважа­ють, що на них меншою мірою впливають зовнішні фактори. Залежно від урівноваженості нервових процесів, для "збудли­вих" типів має значення мікросередовище, у якому вони знахо­дяться. Для "урівноважених" має значення сімейне виховання і поради батьків, "гальмові" повною мірою визначають авто­ритет учителя фізкультури і на них не впливають телепередачі, однак вони єдині з типологічних груп, які читають газети і виз­нають значення преси. Очевидно, це пов'язано з їхніми типо­логічними особливостями, тому що в них краще розвинена пись­мова мова, ніж усна, і вони краще сприймають написану інформацію, ніж усну. У них немає посилань на те, що для них мають значення поради друзів.

Студенти зі "слабким неврівноваженим" типом нервової сис­теми більше за інших підпадають під вплив як дорослих, так і однолітків, вони не покладаються на власні знання і досвід. Вони більш сучасні, тому для них має значення думка інших.

 

 

Практичне значення отриманих результатів.

Виявлена вікова структура мотивів й інтересів студентів у галузі фізичного виховання і спорту, а також фактори і моти­ви, які сприяють формуванню мотивації підлітків до фізичного самовдосконалення, та розроблені рекомендації дозволяють внести зміни до програми з фізичного виховання у навчальному закладі; ме­тодики організації урочних та позаурочних форм занять, сис­тему диференційованого підходу до студентів з різними типо­логічними особливостями ВНД, змісту спортивних телевізійних програм для молоді, публікацій у пресі, що позитивно вплине на формування здорового способу життя студентів і виховання культури фізичного здоров'я.

Методичні рекомендації можна використовувати для удос­коналення відповідних навчальних дисциплін, підготовки викладачів фізичної культури і дитячих спортивних тренерів у ви­щих навчальних закладах.

 

 

Список літератури:

 

1. Андреева Е.В. Мотивационные факторы учебной деятельности школьников // Фізичне вих., спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: 36. Наук. пр. -Луцьк, 1999. -С.771-774.

2. Антікова В.А., Єфімов А.О. Виховання у студентів інтере­су до занять з фізичної культури // Роль ФК у здоровому спо­собі життя: Матер. І наук.-практ. конф. - Львів. 1992. - С. 17!-172.

3. Головкова Р.Г., Зинберг И.Ф. Микроинформация как ме­тод пропаганда физической культуры // Всесоюзная научно-практическая конференция. Физическая культура и здоровый образ жизни. Соц.-эконом, и организационно-управленчесие проблемы ФК и С. - М., 1990. -С. 115-117.

4. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического вос­питания - К.: Олимпийская литература, 1999. - 240с.

5. Круцевич Т.Ю., Петровский В.В. Физическое воспитание как социальное явление. // Наука в олимпийском спорте. -2001.-№3.-С.З-16.

6. Крюченко B.C. Для формирования устойчивого интереса к занятиям физической культурой // Физическая культура в школе. -1990. - №5.-С.38-39.

 




©2015 studenchik.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.