Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ПРОГНОЗ ПОГОДИ І НОВИНИ СПОРТУ



Досить рідко в інформаційних випусках не приділяється кілька хвилин цим двом темам — зазвичай вони розташовуються в одному й тому ж місці випуску, щоб глядачі легше могли їх знайти.

Ведучий погоди Джеоф Фокс мав чималий досвід електронної журналістики, коли влаштувався на роботу в WTNH, але він каже, що роботу йому дала дискета, яку він захопив із собою. «Я показав режисеру новин, на що здатен його комп’ютер», — пояснює Фокс.

Прогноз погоди став найбільш комп’ютеризованим компонентом телевізійної журналістики. Фокс використовує комп’ютер, щоб виводити на екран свій текст, прогнози і карти з бази даних компанії «Weather Service Incorporated». «Я використовую все це так, ніби працюю у великому кабінеті, — пояснює Фокс. — Вони розставляють все у ті місця, які я знаю, і, залежно від ситуації, я показую чи на правий знак, чи на лівий».

Більшу частину дня Фокс витрачає на переведення погодних карт у графічні зображення... знову ж таки за допомогою комп’ютера — такої собі «електронної палітри» (див.: Розділ 14. Відеоматеріали). Він наводить мишку на велику білу таблетку і, натискаючи кілька клавіш на клавіатурі, робить її кольоровою, домальовуючи сніжинки чи краплі дощу, які з’являються згори вниз на його моніторі, а потім і на екранах телевізорів. «Телебачення завжди мало труднощі із висвітленням тих речей, на яких не можна зняти відео, — зазначає Фокс. — Погодні явища можна зняти, прогноз погоди — ні. Був час, коли ведучі погоди намагалися ілюструвати свої прогнози за допомогою магнітних дошок. Вони могли причепити кілька сонечок чи хмаринок, але не могли змінити карту. Зараз у випуску о 18:00 я використовую від 9 до 14 графічних зображень. Завдяки комп’ютеру ми можемо показати те, що має відбутися». (Втім, є й зворотний бік цього аргументу. Дехто з ведучих погоди вважає, що всі ці новомодні карти можуть заплутати так само легко, як і щось пояснити. Їм більше до вподоби одна магнітна дошка з картою світу, кількома хмаринками і позначками південь-північ).

У процесі підготовки до випуску більшу частину дня Фокс витрачає на малювання карт на комп’ютері — три погодні, карту температур, радіолокаційну і супутникову карти. Крім того, він готує ряд роздруківок минулих, теперішніх і майбутніх погодних умов. Жодне з цих графічних зображень не буде з ним у студії безпосередньо. Вони зберігатимуться у пам’яті комп’ютера і діставатимуться протягом трьох з половиною хвилин ефіру режисером чи самим Фоксом (за допомогою невеличкої мишки в руці). За допомогою кольорової проекції вони з’являтимуться за ним під час його репортажу. Прийом полягає в тому, щоб показати на потрібне місце карти, яке можна бачити лише на телевізійному моніторі в студії.

Ведучі спортивних новин не повинні так само покладатися на комп’ютери, щоб ілюструвати свої події. Спорт наповнений драматичними кадрами складних передач, напруженої гри, активних дій, кадрами ударів і людських хвиль на трибунах. Боб Пікозі з WTNH дізнається більшу частину інформації про рахунок, контракти і розклади з інформаційних розсилок і за допомогою кількох дзвінків до місцевих команд. Але ключовим моментом його репортажів є відеоматеріал.

Сьогодні у Пікозі є матеріал, відзнятий оператором каналу під час вчорашнього хокейного матчу у Hatfod Whalers, відеозапис гри баскетбольної команди місцевого університету, а також різні національні події та інтерв’ю, які він взяв із розсилки ABC.

Головною подією Пікозі буде великий матч за участю «Янкі». Щоб проілюструвати цей сюжет, він пригадує, що один із гравців цього матчу одного разу забив вирішальний гол, а інший гравець допоміг своїй команді виграти у серпні. Він перевіряє розклад баскетбольних матчів за минуле літо, після чого йде до полиці з архівним спортивним відео. Архівний запис тієї гри сьогодні розпочинатиме п’ятихвилинну рубрику спортивних новин Пікозі.

РЕЖИСЕРИ

Якщо продюсер очолює журналістів, які готують телевізійні новини, то режисер очолює технічний персонал. Режисери знаються не на підводках чи інтерв’ю, а на роботі з камерою та електронних ефектах. У цій книзі вони згадуються лише тому, що дуже тісно співпрацюють із журналістами. Власне, вони на чолі процесу.

О 17:30 продюсер Стів Сабато несе копію свого сценарію, чисті сторінки і все інше режисеру випуску о 18:00 Джефу Вінну. Вінн сидить за столом у відділі новин і робить позначки у сценарії, плануючи програму, тоді як Сабато намагається заповнити порожні сторінки.

У відеоколонці кожної сторінки Вінн пише номер камери, яка в той момент показуватиме одного з двох дикторів, або ж пише номер машини, що вмикатиме відеозапис у сюжеті. Вінн обводить титри, які потрібно буде вивести на екран, і позначає номером графіку. Також Вінн пише окремий список фотографій і відеокасет. Ці списки він потім передасть людям, котрі працюватимуть із фотокартками та відео.

Поки Вінн працює, Сабато вже готовий передати йому підводки до ІНФРАСТРУКТУРИ та СТУДЕНТСЬКОГО РАДІО. Обидві історії принесли о 17:45. Але о 17:57, коли Сабато і Вінн ідуть до телевізійної студії, сценарій, який вони несуть із собою, все ще має порожню сторінку на тому місці, де має бути підводка до СУДДІ СПАЙЖЕЛА. Репортер повернувся, але його сюжет досі пишеться і монтується.

О 17:59 Вінн сидить в ефірній апаратній перед мікшерним пультом. На стіні перед ним телевізійні монітори, два з яких головні. На одному з них з’являється те, що він готується пустити в ефір, а на другому те, що вже в ефірі (зараз там реклама). Натискаючи кнопки перед собою, Вінн може вивести на ці монітори картинку з будь-якої із трьох студійних камер чи камери, що перебуває на прямому зв’язку зі студією, або ж з котрогось із трьох відеомагнітофонів. Також він може комбінувати ці зображення із різними видами графіки та спецефектів.

На більших телеканалах за пультом сидить технічний директор, а його помічник виводить зображення з камер і відеомагнітофонів. Але на WTNH близько шостої Вінн сам сидить в апаратній, дає настанови операторам, перемотує касети і, зрештою, натискає на пульті кнопку, яка вмикає заставку новин.

Це нервова робота. Одна неправильна кнопка — і замість сюжету ПІДОЗРЮВАНИЙ ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ в ефір вийде репортаж про корпоративну вечірку. Помилка на сім секунд — і титр з ім’ям адвоката обвинуваченого поліцейського з’явиться під начальником поліції.

А СУДДІ СПАЙЖЕЛА досі немає...

ТЕХНІЧНИЙ ПЕРСОНАЛ

Завдяки роботі операторів, монтажерів і графіків випуск новин для 18:00 на WTNH готовий. Зараз він в ефірі: три оператори рухають великі студійні камери під керівництвом Вінна, роблять «наїзди» і середні плани дикторів і кольорових проекцій позаду них. (На більших каналах ними керує помічник режисера.)

У кімнаті, що розташована праворуч від ефірної апаратної, двоє техніків вставляють, коли це потрібно, в магнітофон касети з потрібними для ефіру сюжетами. Вони перемотують їх так, щоб до початку потрібного уривку залишалося дві секунди. (Ці дві секунди даються на те, щоб машина мала час «розігнатися» і щоб сюжет вийшов в ефір саме тоді, коли це буде потрібно). Зараз відео переважно зберігають у комп’ютері, тож режисер може вибрати потрібний файл і запустити його в ефір з комп’ютера.

У контрольній апаратній одна людина працює з відеонакопичувачем — комп’ютером, у якому зберігається графіка. Ще одна людина вмикає рекламу і готує титри, щоб вони були готові до команди режисера.

І зрештою, у кімнаті за ефірною апаратною, яка видасться дуже знайомою радіожурналістам, звукорежисер стежить за рівнем мікрофонів і аудіовиходами відеомагнітофонів. Поки транслюється перший сюжет, звукорежисер стежить за тим, щоб розмов дикторів із режисером щодо сюжету СУДДЯ СПАЙЖЕЛ, якого й досі немає, не було чути в ефірі.

ВЕДУЧІ

Дикторів, які ведуть телевізійні новини, часто також називають ведучими. Кількість роботи, яку вони виконують для написання чи монтажу сюжетів, залежить від каналу. Втім, вони є найбільш помітними і зазвичай найбільш високооплачуваними членами інформаційної команди. Джанет Пекінпаф і Джон Ліндсі, які є ведучими новин о 18:00 на WTNH, писали сюжети на інших телеканалах. Тут вони працюють дуже мало, виконують репортерські й громадські обов’язки протягом кількох годин до ефіру.

Коли програму затверджено, вони читають свої тексти, гримуються і налаштовуються психологічно на те, щоб не показувати у своїх обличчях і голосі ту напругу, що панує навколо них. «Це дуже нервова й обмежена часовими рамками робота, — каже Ліндсі. — Це ніколи не зміниться, так буде завжди. Вам треба просто знайти час, щоб зробити глибокий вдих, і показати своє комунікативне єство».

Невеликий інформаційний плац WTNH розташований у кутку їхньої студії. О 17:59 Ліндсі та Пекінпаф зручно влаштовуються за столом, що стоїть на цьому плацу. Кожен з них має сценарій, але вони читатимуть новини, дивлячись безпосередньо в камеру. Щоб зробити цей зоровий контакт із глядачами можливим, асистент режисера за допомогою іншої маленької камери виводить їхній текст на промптер. Екран, розташований безпосередньо перед телевізійною камерою (зараз це часто робиться за допомогою комп’ютера, який просто трансформує текстовий документ на екран телепромптера). Завдяки односторонньому дзеркалу на екрані все виглядає так, ніби ведучі просто дивляться у камеру, хоча насправді вони читають текст. Обидва диктори мають у вусі маленький, майже невидимий навушник, через який продюсер Стів Сабато може розмовляти з ними навіть тоді, коли вони в ефірі.

«Ви хвилюєтеся понад усе в ефірі про зміни, що робляться в останню хвилину», — говорить Пекінпаф. Саме це трапляється цього вечора. Сабато просить ведучих «притримати» сюжет про СУДДЮ СПАЙЖЕЛА, якого о 18:01 ще немає. Але зачекайте! Запізнілий сюжет все-таки з’являється в останні 60 секунд, і продюсер наказує повернути СУДДЮ СПАЙЖЕЛА на відповідне місце в сценарії... за 20 секунд до того, як Ліндсі має прочитати його в ефірі. Він читає його у звичній манері, розслаблено.

В ЕФІРІ

Після вирішення проблеми з сюжетом про СУДДЮ СПАЙЖЕЛА ситуація в ефірній апаратній певною мірою заспокоюється. Зараз в ефірі історія ВОДІННЯ У НЕТВЕРЕЗОМУ СТАНІ, і репортер розповідає про дихальний тест. Після цього йде реакція людей на вулицях: «Може, це якось нагадає людям, що на дорогах є правосуддя...» — говорить людина на екрані.

Продюсер Сабато навіть виглядає трохи розслаблено... але раптом дзвонить один із телефонів у нього на столі, одразу після прямого репортажу з корпоративної вечірки. Це телефонує помічник режисера Венді Фейнберґ, яка дивиться програму в себе в офісі. Фейнберґ стверджує, що репортер забув згадати місце, звідки він вів прямий репортаж, — серйозна помилка. Під час наступної реклами Сабато просить ведучих видати цю інформацію перед тим, як представити прогноз погоди і Джеофа Фокса. «...Це був театр Шуберта, тож якщо ви хочете туди потрапити...» — говорить Ліндсі в ефірі кілька секунд потому.

Погода, новини спорту. Вони йдуть довго. Сабато, який уважно стежить за тривалістю програми, вирішує пропустити новини від ABC. І тепер продюсер, вже з іншої причини, починає висловлювати сумніви щодо того живого включення, в якому репортер був переодягнений у Санта Клауса.

«Може, ми насправді скажемо всім, хто такий Санта?» — запитує він в інших в апаратній о 18:50. «Як щодо дітей?» Кілька секунд тиші, після чого режисер Джеф Вінн придумує назвати репортера «помічником Санти, у якого з’явилися термінові справи на Північному полюсі». Сабато дає інструкцію репортеру, водночас нагадуючи йому не забути сказати, де він перебуває.

Репортер дотримується інструкцій. Санта — нехай буде помічник Санти — з’являється, після чого випуск спокійно добігає свого кінця.

Підсумки

Виготовлення телевізійних новин вимагає участі багатьох людей і великої кількості апаратури. Крім того, все це відбувається під тиском дедлайнів. Нерви доводиться напружувати і стримувати. Заради рейтингів варто зосередитися більше на розважанні глядачів, ніж на інформуванні. Тож вільний стиль, приваблива посмішка — все це допомагає. Завдяки якісній співпраці людей і техніки, телевізійні новини є, мабуть, найефективнішим методом передачі новин, який винайшло людство.





©2015 studenchik.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.