Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розділ 8. ЗБИРАННЯ НОВИН



Репортери WNEW, колись провідної новинної структури Нью-Йорка, отримали по поліцейському радіо натяк на те, що щось відбувається: «На Медісон-авеню гвинт від гелікоптера». Через дев’ять хвилин WNEW вже мали сюжет — гелікоптер розбився на даху Пан-Ам-Білдінгу. За ці дев’ять хвилин станція також отримала запис очевидців. Це — ефективна робота.

Це потребує відчуття новини — чи хоча б здатності відчути, що в тому факті, що посеред Медісон-авеню лежить гвинт від гелікоптера, є щось дивне. Потім це вимагає завзятого і дієвого пошуку фактів і, насамкінець, формування цілісної картини.

За кілька місяців до того репортер WNEW готував історію про відкриття гелікоптерних послуг і, звісно, записав кілька телефонних номерів невеликого наглядового пункту, розташованого на даху Пан-Ам-Білдінгу. Репортери станції скористалися цими номерами ще до того, як знайшли очевидця аварії.

Телевізійні і радіорепортери повинні бути швидкими. Найбільше зосереджені на своїх годинниках ті журналісти, які працюють в інформаційних агенціях. Газетярі мають один, чи максимум два або три дедлайни на день. Більшість радіорепортерів натомість мають дедлайн щогодини, а телевізійні репортери — через збільшення кількості випусків новин — повинні схоплювати на льоту. KCNC-TV у Денвері, наприклад, зараз має випуски новин о 5:00, 12:00, 17:00, 18:00 і 22:00. Це змушує їхніх репортерів майже літати, виконуючи свою роботу.

Коли перший літак врізався в один із хмарочосів Всесвітнього торгового центру 11 вересня 2001 року, Джоан Флейчер, співробітниця відділу реклами на WINS-AM у Нью-Йорку, перебувала зі своїм собакою на даху одного з навколишніх будинків. Вона зателефонувала на станцію і швидко вийшла в ефір. Дон Дахлер, репортер ABC, почув вибух зі своєї квартири. Він схопив телефон і вже за мить розмовляв із ведучим програми «Доброго ранку, Америка». Том Камінскі, репортер гелікоптера нью-йоркської станції WCBS-AM, побачив спалах і димову хмару. «Щось трапилося у Всесвітньому торговому центрі», — сказав він в ефірі[17]. Це — оперативна робота.

Утім, збирання новин для радіо чи телебачення — це більш ніж звичайна гонитва. Бути першим нічого не означає, якщо в історії є прогалини або помилки. «На CBS у нас є девіз "краще бути останнім, ніж помилитися"», — розповідає ведучий «Вечірніх новин» Ден Разер[18]. Люди покладаються на репортерів. Швидке збирання фактів має супроводжуватися відповідальністю.

Факти для репортерів — здобич. Даний розділ розкриває деякі стратегії для їхнього «полювання». Розділ 9 «Аудіоматеріали», пояснює, якими мають бути звуки новин — переважно голоси: захопленими зненацька. Специфічні види репортерських завдань пояснюються у Розділі 11 «Висвітлення новин». Особлива відповідальність телевізійних репортерів висвітлена у Розділі 15 «Телевізійний репортаж».

ПІДГОТОВКА

Пошук

Щоб відчувати новину, репортер повинен мати «довгого носа» — бути допитливим і прагнути докопуватися до істини. Блейк Хупер з WNPT із Алабами зазначає, що деякі люди проїжджатимуть повз недобудований будинок щодня і жодного разу не подумають про нього. Але справжній репортер, каже Хупер, одразу поцікавиться, що будується, скільки це коштує, хто за це платить, хто отримав там роботу і яке значення це матиме для місцевої економіки і довкілля. Цікаві історії можна знайти всюди. Репортери повинні лише як слід «принюхатися» і «вистежити» їх.

Підготовка репортажу — нелегка справа. Підготовка привабливої історії приховує багато рутинної роботи. Білл Лінч, який працював на CBS, читав чималий звіт, підготовлений валютним інспектором Бертом Ленсом, який тоді був фінансовим директором адміністрації Картера. Лінч знайшов час, щоб перечитати його весь — навіть додаток. Випадково він помітив, що Ленс продовжує виписувати чеки на відрядження навіть після того, як став фінансовим директором. Лінч згадав цей факт на прес-конференції, яку того дня проводив президент, і його спостереження сприйняли із чималим подивом. Коли Лінч про це сказав, президент якусь мить дивився на нього зі щирим подивом, після чого зізнався, що він також виписував такі чеки.

Історії доводиться витягати з мовчазних людей так, ніби тягнете нитку із заплутаного вузла. Люди не завжди усвідомлюють, що та дивакувата байка, яку вони розповідають друзям, може бути новиною, а коли вони це усвідомлюють, то в деяких випадках надають перевагу мовчанню. Робота репортера полягає в тому, щоб донести ці байки до суспільства і переконатися, що суперечливу історію почули. Щоб це зробити, сором’язливість доведеться залишити вдома. Іноді кажуть, що деякі журналісти обрали свою професію саме для того, щоб компенсувати свою сором’язливу вдачу. Адже якщо треба витягти з героя історію, вони можуть бути досить завзятими й агресивними.

Завдання

Радіостанції рідко мають на роботі водночас більше ніж двох репортерів; телебачення, можливо, — десь із півдюжини. Навіть якщо ці репортери зайняті якоюсь сенсацією — наприклад, кримінальною чи політичною новиною — вони все одно мають бути готовими до того, щоб виїхати на місце важливішої події. Деякі репортери можуть мати якісь спеціальні завдання, але більшість повинна також бути готовою до того, щоб написати загальний репортаж для найближчого випуску новин. Для виконання цього завдання зазвичай не доводиться йти далі телефона, за допомогою якого можна отримати коментар від детектива щодо розслідування вчорашнього вбивства чи реакцію іншого кандидата на заяву міністра. Але часто за новиною доводиться йти до її безпосереднього джерела — в кімнату, де міністр охорони здоров’я проводить прес-конференцію, на місце злочину, на вулицю, де відбувається парад.

Вибір місця, куди виряджають репортера, залежить від внутрішніх законів відділу новин, у якому він працює, і від його начальства (звісно, відділи новин не є уособленням демократії, тож останнє слово завжди залишається за шеф-редактором). Відправною точкою для такого виїзду може бути будь-яке джерело новин — повідомлення інформагентств, чутки, поліцейське радіо, а також заплановані станцією розслідування і звичайний робочий графік.

Заплановані події. Незважаючи на спонтанну репутацію новин, більшість подій є запланованими. Медіа зазвичай попереджають наперед, що заплановано офіційне повідомлення, демонстрація, промова, зустріч, прес-конференція і навіть поліцейський рейд. Якщо станцію попередили, вона вносить заплановану подію у свій розклад на майбутнє (див.: Розділ 7. Джерела). Увечері напередодні чи вранці кожного дня випусковий редактор перевіряє цей розклад, дивиться, чи є у ньому якісь заплановані події, і, якщо так, робить потрібні розпорядження. У великих містах місцеві інформаційні розсилки містять перелік головних подій дня.

На WNEW у Нью-Йорку репортер Майк Ізґроу одночасно виконує роботу редактора інформаційного відділу. (Про редакторів інформаційних відділів ідеться у Розділі 17 «Телевізійні новини».) Кожного ранку на основі розкладу майбутніх подій він складає попередній графік роботи двох інших репортерів станції і себе самого. Години трьох репортерів регулюються для того, щоб мати повну картину зайнятості кожного з них протягом усього дня. На деяких станціях, таких як KUHF у Х’юстоні, цей розклад пишеться на великій дошці у відділі новин. На більшості станцій він міститься у комп’ютері в електронній формі, як, наприклад, у KR2D у Даласі. (Звісно, імена репортерів указуються):




©2015 studenchik.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.