Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Вставні слова та уточнення



Газетярі часто переривають речення довгими вставними конструкціями чи уточненнями, як, наприклад, у цій статті з «Нью-Йорк Таймс»:

Посередники, 64-річна Джоана Соумокілкс то 56-річний Йоганн Тон, які є поважними членами моллукської спільноти, сіли на потяг о другій годині за місцевим часом і після трьох годин розмови із викрадачами повідомили, що залишаться з ними на обід.

Вставні конструкції і довгі уточнення зазвичай ускладнюють текст теле- та радіоновин. Вони утворюють таку громіздку структуру в реченні, за якою слухачі не здатні простежити. Особливо проблемними вони стають тоді, коли містяться всередині речення. Зверніть увагу на відстань між «посередниками» і дієсловами «сіли на поїзд» та «повідомили» у попередньому прикладі. Якби таке речення прозвучало в ефірі, слухачі просто забули б, про кого йдеться в сюжеті.

Ніколи не розділяйте підмет і присудок довгими вставними конструкціями.

Неправильно

Одинадцятий щорічний турнір дрібниць, у якому 48 команд беруть участь у чемпіонаті футболок, змагаючись за можливість вигравірувати свої імена на трофеї, повним ходом проходить у боулдерському таборі.

Правильно

Одинадцятий щорічний турнір дрібниць повним ходом проходить у боулдерському таборі. Сорок вісім команд змагаються у чемпіонаті футболок, борючись за можливість вигравірувати свої імена на трофеї.

КОА, Денвер

Неправильно

На вчорашніх виборах у Черокі рішення, згідно з яким замість п’ятьох кандидатів на посаду мера мав обиратися один, було підтримано виборцями.

Правильно

Виборці Черокі вирішили не обирати п’ятьох кандидатів на посаду мера. Замість цього вони обиратимуть одного.

WSB, Атланта

Уточнення завдає менше шкоди реченню, коли стоїть на його початку або в кінці: Неправильно

Підозрюваний, порадившись з двома наданими судом адвокатами, визнав свою провину.

Правильно

Порадившись з двома наданими йому судом адвокатами, підозрюваний визнав свою провину.

Підозрюваний визнав свою провину, після того як порадився з двома наданими йому судом адвокатами.

Проте часто кращим рішенням є подати уточнення у вигляді окремого речення.

Правильно

Підозрюваний проконсультувався з двома адвокатами, наданими йому судом. Після цього він визнав свою провину.

Журналістам слід завжди звертати увагу на відстань між підметом і присудком у реченні і стежити за тим, щоб пояснення на кшталт коли, поки, який та вставні конструкції не розривали речення. Надмірна кількість уточнень робить текст незрозумілим. Їх зазвичай має бути не менше одного.

Імена і назви

Незграбна фраза:

Доктор Елвін Вейнберг, директор Інституту енергегичних досліджень Оукрідського університету, каже...

Офіційні титули та назви посад рідко використовують у розмовах, тож у новинах ними також не варто зловживати. Ось кілька правил щодо того, як посилатися на людей у новинах:

Неповні імена. Журналісти зазвичай називають лише ім’я та прізвище людини, не згадуючи її ім’я по батькові. Лише в деяких випадках можна вказати повне ім’я людини в сюжеті.

Прізвиська. В англійській мові популярними є прізвиська, що є похідними від імені людини. Їх також можна використовувати в текстах лише у виняткових випадках. Це допустимо, коли формат вашого радіо чи каналу більш розважальний, ніж інформаційний. Ви можете назвати Дженніфер Лопес Джей До, але не варто дівати прізвиська таким особам, як, наприклад, Кондоліза Райз.

Перше згадування імені. Згадуючи ім’я людини вперше, ви маєте чітко ідентифікувати її особу. Зазвичай у такому випадку називають ім’я і прізвище людини, незалежно від того, відома це людина — Арнольд Шварцнеггер, Глорія Естефан, Біл Клінтон чи просто випадковий герой новин — Джон Ройс, Мері Стейсон, Антоніо Камарро.

Неправильно

Дизайнер ювелірних виробів Камарро каже, що кинувся навздогін машини після того, як зрозумів, що забув у її салоні свою валізу з матеріалами останньої колекції.

Правильно

Дизайнер ювелірних виробів Антоніо Камарро каже, що кинувся навздогін машини після того, як зрозумів, що забув у її салоні свою валізу з матеріалами останньої колекції.

Ассошіейтед Пресс

Втім, якщо людина добре відома, достатньо вказати її титул і прізвище — президент Буш, колишній президент Клінтон. Але тільки якщо вони відомі.

Погано

Канцлер Німеччини Шрьодер.

Краще

Канцлер Німеччини Герхард Шрьодер.

Імена виконавців, такі як Мадонна, Шакіра, Ашер, Пінк, Шер, є винятками. Згадування у тексті Мадонни Чікконе могло б заплутати слухачів.

Подальше згадування імені. Якщо людину вже представили на початку сюжету, далі можна вказувати лише її прізвище чи звання: «Камарро також зазначив...» чи «Німецький лідер планує...». Використання самого лише імені звучить занадто невимушено.

Неправильно

Девід також програв ці вибори.

Правильно

Джонсон також програв ці вибори.

Пропущення імен. Невідомі імена нагадують незрозумілі слова — все це заплутує. Часто для передачі інформації достатньо самого лише титулу чи його опису. Наприклад, у стислому огляді реакції Латинської Америки на запропоновану програму досить сказати таке: «Президент Коста-Ріки розкритикував план». Немає потреби згадувати його ім’я. Так само непотрібно вказувати ім’я жертви чи підозрюваного у злочині, що був скоєний в іншому місті. «Було поранено жінку похилого віку» — цього достатньо. Втім, у місцевих історіях імена досить важливі. Слухачі захочуть знати, яку жінку похилого віку було поранено — може, вони її знають.

Титули. Титул Елвіна Вейнберга, згаданого у нижче наведених прикладах, надто довгий і громіздкий для новин. «Директор Інституту енергетичних досліджень Оукрідського університету» — цих слів вистачить для того, щоб відволікти від предмета історії навіть найуважнішого слухача.

Довгі титули можна скорочувати. У більшості випадків не слід вказувати звання чи посаду повністю. Слухачам зовсім не обов’язково достеменно знати, як записано посаду Вейнберга на його візитівці. Достатньо буде назвати його просто «місцевим енергетичним експертом», чи «енергетичним експертом місцевого університету», чи навіть просто «фізиком» або «вченим». Який саме із варіантів обрати залежатиме від того, яку роль він відіграє в сюжеті.

Погано

Помічник секретаря Комітету політичних врядувань Марк Гроссман.

Краще

Представник Держдепартаменту Марк Гроссман.

Неправильно

Наглядач Спеціального державного комітету з довготривалого планування технічного та загального авіаційного оснащення аеропортів Томас Вілсон з округу Ориндж.

Правильно

Голова комітету аеропортного планування штату Ориндж.

Слова у титулі треба розставляти так, щоб їх можна було легко прочитати.

Погано

Радник з питань національної безпеки при президенті Кондоліза Райз.

Краще

Радник президента з питань національної безпеки Кондоліза Райз.

Титул на першому місці. Якщо ви вказуєте в одному реченні і титул, і ім’я людини, то ставте титул на перше місце.

Погано

Елвін Вейнберґ, місцевий енергетичний експерт, каже...

Краще

Місцевий енергетичний експерт Елвін Вейнберґ каже...

Чому? Тому що титул є поясненням імені; він розповідає нам, ким є Вейнберґ. Якщо спочатку буде ім’я, то на якусь мить це може заплутати. Крім того, це дає змогу слухачам оцінити компетентність людини. Речення, де титул передує імені, є милозвучнішими.

Погано

Девід Вестін, президент ABC News, також був там.

Краще

Президент ABC News Девід Вестін також був там.

Лапки

Комік Віктор Бордо якось поєднав в одному зі своїх монологів жест і звук. Щоразу, коли він доходив до вислову в лапках, то промовляв в ефірі «твіст, твіст» і робив особливий жест двома пальцями кожної руки. Однак диктори новин такого не практикують. Вони роблять невеликі паузи для позначення коми, тире чи періоду, а для позначення лапок просто модулюють характерним чином свій голос. Вони б просто не змогли щоразу позначати лапки словами «твіст, твіст».

Така «соромливість» створює в житті журналістів серйозні проблеми. Немає ніякого способу передати слухачам знак лапок вислову урядовця, навіть якщо дуже важливо, щоби слухачі зрозуміли, що це були слова саме чиновника. Лапки втрачають своє значення в ефірі. Вони змушують диктора зробити паузу, якої достатньо, якщо не принципово донести до слухача, що наступні слова є прямою мовою:

Адміністратор вимагав від службовця, щоб той «повиганяв геть усіх присутніх людей!»

KODY, Небраска

Але коли є необхідність зрозуміти, що це пряма мова, тоді простої паузи замало. Ось що дослівно сказав урядовець: «Уся їхня група є купкою корумпованих злодіїв!» Як же краще донести ці слова до слухачів?

Найкращим рішенням у цьому випадку є трансляція аудіо- чи відеозапису, де людина говорить ці слова (див.: Розділ 9. Аудіоматеріали). Проте не завжди такий запис доступний. На телебаченні, якщо вислів є надто важливим, його можна показати на екрані у вигляді тексту. Інакше найпростішим рішенням є перефразування:

Урядовець звинувачує сенатора та його оточення у корупції.

Якщо пряма мова не записана на плівку, її дуже рідко використовують в ефірі. У більшості випадків застосовують перефразування, як, наприклад, наведені нижче слова колишнього клерка Торгового комітету:

Клерк Торгового комітету Стенлі Каспер розповів журналістам, яких збитків зазнають мешканці Чикаго через упровадження нового податку на продаж нерухомості. Сьогодні вранці Каспер скликав прес-конференцію, на якій повідомив, що рівень податку збільшуватиметься поступово.

WBBM, Чикаго

Скіт прийшов до комісії з питанням, чи буде збережено за ним його робоче місце, якщо він відмовиться піти у відставку.

KLWN, Канзас

Іноді чиїсь слова, які недоступні у записі, є новиною самі по собі. Цитата може бути контроверсійною, яскравою і показовою. В таких ситуаціях можна зачитувати слова в ефірі як пряму мову, попереджаючи слухачів про те, що зараз прозвучить цитата.

Класичним прикладом, коли перефразування не змогло би передати емоційне навантаження фрази, є слова колишнього президента Річарда Ніксона: «Я не злодюга!» Якщо ці слова перефразувати, вони втратять свою стилістичну привабливість:

Президент заявив, що він не є злочинцем.

Найкращий спосіб виділити пряму мову — це позначити початок фрази словом «цитата», а її завершення — «кінець цитати»:

Президент сказав — цитата — я не злодюга — кінець цитати.

Або:

Президент сказав — цитую — я не злодюга — кінець цитати.

Втім, використовуючи слово «цитата», ми відхилимося від розмовного стилю повідомлення. Щоб цього уникнути, можна використати менш офіційні альтернативи слова «цитата». Вирази, наведені нижче, дадуть зрозуміти слухачам, що зараз вони почують пряму мову:

Вона використала такі слова...

Мер сказав таке...

Як він зазначив...

Кажучи його словами...

За словами президента...

Слова лідера об’єднання були такими...

Цією драматичною фразою...

...який вона назвала...

Таким чином, слова Ніксона можна передати у такий спосіб:

Президент сказав таке... «Я не злодюга!»

Ось ще декілька прикладів:

Як зазначив ректор Північного університету, «якщо ми спрямуємо усі свої сили на цю перемогу, то ми неодмінно її матимемо».

WRBX, Північна Кароліна

Кажучи словами мера, голова Комерційної палати є «професійним базікалом».

WTLB, Нью-Йорк

Військові називають це «розкриттям стратегії», і сьогодні результатом цього розкриття стало 2 сотні поранених і кілька десятків загиблих.

Даян Сав’єр, ABC

Навіть із використанням цих роз’яснювальних фраз застосування прямої мови все одно спричиняє незручності. Пряма мова вимагає, щоб диктор проголошував її у формі діалогу, розмовляючи із кимось іншим.




©2015 studenchik.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.