Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Форми державного правління



ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………3

Розділ 1. СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ „ФОРМА ДЕРЖАВИ”

1.1. Форми державного правління ……..………………………………………….….5
1.2. Форми державного устрою та державного режиму……………………………..9

Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

2.1. Державний устрій, режим та форми правління України…………………………15
2.2. Конституційні (юридичні) ознаки унітарної держави ………………………...20
2.3. Розмежування компетенції України і АР Крим ………………………………22
Розділ 3. ОСНОВНІ ЗАСАДИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

3.1. Проблеми організації державної влади в Україні ……..……………………….26
3.2 Концепція української державності у вітчизняній політичній думці………….29

 

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………33

 

ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи.Для збагнення такого складного соціального інституту, як держава у вітчизняній теорії держави і права особливе місце виділяється вивченню форми держави.

Для вивчення форми держави, розкриття її ролі в політичних процесах надзвичайно важливого значення набуває підхід до форми як до організації змісту. Поняття “організація” припускає з'ясування своєрідності внутрішніх аспектів форми з погляду принципів об'єднання взаємодіючих елементів цілого в системі, а також зовнішнього вираження цих принципів у діяльності як елементів системи, так і всієї системи в цілому (стосовно інших систем). За допомогою такого підходу в загальній теорії держави і права відкривається можливість не тільки вирішення нових проблем, але що не менш важливо, також і можливість нового підходу до традиційних, “старих“ питань науки. Для розгляду форми держави варто звернути увагу на наступні аспекти.

Форма держави - складне суспільне явище, що містить у собі такі взаємозалежні елементи як форму правління та форму державного устрою.

У різних країнах державні форми мають свої особливості, характерні ознаки, що у міру суспільного розвитку наповняються новим змістом, збагачуючись у взаємозв'язку і взаємодії. Разом з тим форма існуючих держав, особливо сучасних, має загальні ознаки, що дозволяє дати визначення кожному елементу форми держави.

Мета курсової роботи полягає у теоретико – правовому аналізі форми держави та надання основної характеристики елементів форм української державності.

Поставлена мета вирішується розв’язанням наступних завдань:

· надання характеристики формам державного правління;

· дослідити форми державного устрою;

· визначити державний устрій , державний режим України;

· дослідити особливості форм державного правління в Україні;

· охарактеризувати державний режим в Україні;

· висвітлити проблеми організації державної влади в Україні;

· аналіз концепції української державності у вітчизняній політичній думці.

З позиції теорії держави і права об’єктом дослідження курсової роботивиступають форми української держави, а також комплекс суспільних відносин.

Предметом написання роботивиступають науково-теоретичні та методологічні праці вчених в сфері Теорії Держави і Права, правові положення та підзаконні акти, нормативно – правова база.

Методологічну основу курсової роботи складають загально визнані методи наукового пізнання, в першу чергу – формально – логічний, нормативний, порівняльно – правовий, комплекс наукових думок, досліджень різних теорій, думок практиків.

Курсова робота має наступну структуру: вступ, три розділи, які містять сім підрозділів, висновок, використані джерела .

У першому розділі – „ Сутність поняття « форма держави » ” висвітлюється теоретичні аспекти та коротка характеристика основних складових форм держав.

У другому розділі – „ Особливості форм української державності ” виражається характеристика української державності та особливості її елементів.

У третьому розділі – „ Основні засади української державності ” відображаються основні проблеми та концепції української державності.

У висновках узагальнюються результати проведених досліджень.

 

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ „ФОРМА ДЕРЖАВИ”

Форми державного правління

Форма правління являє собою структуру вищих органів державної влади, порядок їхнього утворення і розподіл компетенції між ними. Форма державного правління дає можливість усвідомити:

· як створюються вищі органи держави і яка їхня будівля;

· як будуються взаємини між вищими й іншими державними органами;

· як будуються взаємини між верховною державною владою і населенням країни;

· якою мірою організація вищих органів держави дозволяє забезпечувати права і волі громадянина.

По зазначених ознаках форми державного правління поділяються на :

· монархічні (одноособові, спадкоємні);

· республіканські (колегіальні, виборні).

Монархія. Монархія - форма державного правління, при якій державна влада зосереджена цілком або частково в руках однієї особи — монарха, передається в спадщину, не залежить від населення (як правило, не затверджується ним);

Основними ознаками класичної монархічної форми управління є:

· існування одноособового глави держави, що користується своєю владою довічно ( цар, король, імператор, шах );

· спадкоємний порядок наступності верховної влади;

· представництво держави монарха за своїм розсудом;

· юридична безвідповідальність монарха.

 

У свою чергу монархія поділяється на :

· Абсолютна (необмежена):

Монарх не обмежений конституцією; здійснює законодавчу діяльність; керує урядом, який формує сам; контролює правосуддя, місцеве самоврядування, тобто вся державна влада зосереджена в його руках (характерна для рабовласницьких і феодальних суспільств). Збереглася в первозданному вигляді (без конституції і парламенту) в одиничних країнах (султанат Оман). Сучасна абсолютна монархія, як правило, має і конституцію, і парламент. Конституція встановлює, що влада виходить від монарха, тобто затверджує його абсолютну владу. Парламенту приділяється роль консультативної ради при монарху (Кувейт, Саудівська Аравія), яка у будь-який час може бути розпущена (у Бахрейні розпущена через півтора роки після створення);

· Конституційна (обмежена):

Влада монарха обмежена конституцією, він не може прямо впливати на склад і політику уряду, що формується парламентом і підзвітний йому; парламент здійснює законодавчу діяльність (Велика Британія, Іспанія, Данія, Швеція, Бельгія, Голландія).

Конституційна монархія може бути парламентською та дуалістичною. Остання форма практично відживає.

У парламентській монархії влада монарха в законодавчій, виконавчій і судовій сферах діяльності символічна. Монарх лише підписує законодавчі акти, прийняті парламентом, і формально зберігає статус глави держави — виключно з представницькими повноваженнями. Фактичним главою держави (прем'єр-міністром) стає лідер партії, яка володіє найбільшим числом депутатських місць у парламенті. Уряд формується парламентом і лише йому підзвітний.

У дуалістичній монархії юридичне і фактично влада поділена між урядом, що формується монархом (або призначеним їм прем'єр-міністром), і парламентом. Монарх вже не має законодавчої влади, вона перейшла до парламенту, але він ще зосереджує у своїх руках виконавчу владу і формує уряд, відповідальний перед ним, а не перед парламентом. Монарх своїми указами регулює багато сфер суспільних відносин. Він має право відкладального вето щодо законів, які видаються парламентом, і право розпуску парламенту.

Конституційна монархія характеризується наступними основними ознаками:

· уряд формується з представників визначеної партії ( чи партій), що одержали більшість голосів на виборах у парламент;

· лідер партії, що володіє найбільшим числом депутатських місць, стає главою держави;

· у законодавчій, виконавчій і судовій сферах влада монарха фактично відсутня, вона є символічною;

· законодавчі акти приймаються парламентом і формально підписуються монархом;

· уряд відповідно до конституції несе відповідальність не перед монархом , а перед парламентом.

Республіка. Республіка - форма державного правління, при якій вища державна влада здійснюється представницьким загальнонаціональним органом влади (парламентом), обраним населенням на певний строк.

Загальними ознаками республіканської форми правління є:

· існування одноособового і колегіального глави держави;

· виборність на певний строк глави держави й інших верховних органів державної влади;

· здійснення державної влади не по своєму велінню, а з доручення народу;

· юридична відповідальність глави держави у випадках, передбачених законом;

· обов'язковість рішень верховної державної влади.

Нараховується кілька основних різновидів республіканського правління . У свою чергу вони поділяються за формою державного устрою на :

· парламентська:

Глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і підзвітний йому. Повноважень у президента менше, ніж у прем'єр-міністра. Тут здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни. Президент обирається парламентом або більш широкою колегією за участі парламенту (Італія, Греція, Індія, ФРН, Чехія, Угорщина);

· президентська:

Глава держави (президент) особисто або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким керує сам. Уряд, як правило, несе відповідальність перед президентом, а не перед парламентом. Президент обирається непарламентсь-ким шляхом — прямими чи непрямими виборами населення (США, Аргентина, Мексика, Бразилія, Швейцарія, Іран, Ірак);

· змішана (напівпрезидентська):

Глава держави (президент) пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), який підлягає обов'язковому затвердженню парламентом. Виконавча влада належить не лише президенту, але й прем'єр-міністру, який очолює уряд. Президент має вправо головувати на засіданнях уряду. Президент обирається позапарламентським шляхом (Україна, Фінляндія, Франція).

Парламентська республіка - різновид сучасної форми державного правління, при якій верховна влада в організації державного життя належить парламенту .

Президентська республіка - один з різновидів сучасної форми державного правління, що поряд з парламентаризмом з'єднує в руках президента повноваження глави держави і глави уряду .

Найбільш характерні риси президентської республіки:

· позапарламентський метод обрання президента і формування уряду;

· відповідальність уряду перед президентом, а не перед парламентом;

· більш широкі, ніж у парламентській республіці, повноваження глави держави.

 




©2015 studenchik.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.