Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ТЕХНОЛОГІЯ ЦУКРОВОГО ВИРОБНИЦТВА (72 год)



1. Процес дифузії у протиточному дифузійному апараті закінчується тоді, коли:

концентрація цукру у воді перевищує концентрацію цукру в стружці;

концентрація цукру у воді та стружці стає приблизно однаковою;

стружка повністю знецукрюється;

стружка помітно насититься водою.

 

2. Кристали цукру відділяють з:

дифузійного соку;

сиропу;

меляси;

утфеля.

 

3. Сахарозу вилучають із стружки цукрового буряку шляхом:

пресування;

екстрагування;

випаровування;

гідротермічної обробки.

4. Метою сатурації дифузійного соку є:

додаткове очищення соку і нейтралізація вапна;

зменшення вмісту солей кальцію до мінімуму;

нейтралізація вапна;

видалення зважених частинок.

 

5. Метою дефекації дифузійного соку є:

знебарвлення речовин;

видалення вапна;

осадження нецукрів;

нейтралізація вільних кислот дифузійного соку, коагуляція колоїдних речовин і осадження нецукрів.

 

6. Меляса - це:

подрібнена м’якоть буряка;

уварений цукровий сироп;

цукор третьої кристалізації;

відхід цукрового виробництва – коричнева густа рідина з

гострим запахом і неприємним смаком.

7. Дефекація дифузійного соку – це:

стерилізація соку;

насичення соку діоксидом вуглецю;

обробка соку сірчаним ангідридом;

обробка соку вапняним молоком.

 

8. Утфель – це:

відхід цукрового виробництва;

процес уварювання цукрового сиропу;

продукт, отриманий після очищення дифузійного соку під час виробництва цукру;

продукт, отриманий після уварювання очищеного дифузійного соку під час виробництва цукру.

 

9. Правильна послідовність очищення дифузійного соку:

сатурація – сульфітація – дефекація;

дефекація – сульфітація – сатурація;

дефекація – сатурація – сульфітація;

сульфітація – дефекація – сатурація.

10. Вкажіть вірну послідовність технологічних операцій при виробництві цукру:

отримання бурякової стружки – утворення утфелю – очищення утфелю;

отримання бурякової стружки – утворення утфелю – очищення соку та

утфелю;

отримання бурякової стружки – вилучення дифузійного соку – очищення

соку – згущення соку – утворення утфелю;

утворення дифузійного соку – очищення соку – утворення утфелю.

 

11. Обробка дифузійного соку діоксидом сіркице:

сатурація;

дефекація;

сульфітація;

преддефекація.

12. Операція видалення з дифузійного соку надлишку вапна діоксидом вуглецю називається:

дефекація;

переддефекація;

сульфітація;

сатурація з фільтруванням.

13. Цукор-рафінад залежно від способу виготовлення поділяють на:

пресований, литий, рафінований цукровий пісок і рафінадну пудру;

цукровий пісок і рафінадну пудру;

пресований цукор і рафінадну пудру;

пресований і литий цукор.

 

15. Цукор-пісок має вологість, не більше,%:

5,0% ;

1,0 % ;

2,5% ;

0,14%.

 

16. Рафінадна кашка – це:

насичений розчин цукрової пудри;

цукор-пісок, що використовується для виробництва цукру-рафінаду;

кристали цукру, покриті сиропом;

м'якоть буряка.

17. Основну частину маси коренеплоду буряка складає:

вода;

білки;

клітковина;

пектинові речовини.

18. Доброякісність соку буряка цукрового це:

вміст в ньому сторонніх домішок;

показник, що характеризує мікробіологічну чистоту соку;

відношення вмісту сахарози до маси буряка;

відношення вмісту сахарози до вмісту сухої речовини буряка.

19. Дефекація бурякового соку :

стерилізація соку;

насичення соку вуглекислим газом;

обробка соку сірчаним ангідридом ;

обробка соку вапняним молоком.

20. Оптимальна температура зберігання буряка, ˚C:

1…3 ;

14…15;

16…17;

-3…-5.

21. Уварювання висококонцентрованих цукрових розчинів за зниженого тиску проводять з метою:

прискорення процесу уварювання;

зниження витрати електроенергії;

запобігання процесу кристалізації;

запобігання реакції карамелізації.

22. Рівень буферності дифузійного соку підвищують, речовини:

пектин, білок;

щавлева та фосфорна кислоти;

вітаміни;

аміди, редукуючі речовини, магній, кальцій, амінокислоти.

23. У період зберігання буряка цукрового в коренеплодах зменшується вміст:

води;

сахарози;

клітковини;

білків.

 

24. Найбільшу кількість сухих речовин містить:

дифузійний сік;

цукровий сироп;

утфель;

буряковий жом.

25. Мінеральні нецукри (зола) буряка мають негативне значення для переробки його на цукор, оскільки вони:

сприяють сильному піненню сока;

затримують фільтрацію та ускладнюють циркуляцію продуктів в апаратах;

підвищують розчинність цукрози;

знижують в'язкість соку.

 

26. Під час отримання дифузійного соку його температура становить,°С :

80...85;

70...75 ;

90...95;

20…25.

27. Продукт, що містить найменшу кількість сухих речовин:

утфель;

цукровий сироп ;

дифузійний сік;

меляса.

 

28. Обробка дифузійного соку діоксидом сірки - це:

сатурація;

дефекація;

сульфітація;

переддефекація.

 

29. Мета сульфітації під час виробництва цукру:

освітлення соку і зниження його в'язкості;

освітлення соку і збільшення його в'язкості;

зменшення вмісту солей кальцію в соку;

збільшення вмісту солей кальцію в соку.

 

30. Середнє значення вмісту сахарози в буряку цукровому , % :

2-5;

5-7;

7-10;

16-17,5%.

 

31. Продукт, з якого відділяють кристали цукру:

дифузійний сік;

сиропу;

меляса;

утфель.

 

32. Метою сатурації дифузійного соку буряка є:

додаткове очищення соку і нейтралізація вапна;

зменшення вмісту солей кальцію до мінімуму;

нейтралізація вапна;

видалення зважених частинок.

 

33. На стадії отримання дифузійного соку можливе газоутворення, викликане життєдіяльністю мікроорганізмів, що попали на дифузію разом зі стружкою. Для боротьби з газоутворенням необхідно:

збільшувати час знаходження бурякової стружки в дифузійних

апаратах;

підвищувати температуру дифузії;

знижувати температуру дифузії;

дезинфікувати стружку формаліном при переробці ушкоджених

коренеплодів буряка.

 

34. На стадії сульфітації дифузійного соку відбувається:

відновлення забарвлених речовин соку до безбарвних сполук;

утворення нейтрального K2 SO3 та зниження лужності соку;

кристалізація цукру;

адсорбція на поверхні часток солей кальцію, поверхнево –

активних речовин та інших нецукрів.

35. Для забезпечення мінімального розкладання cахарози та слабкого наростання кольоровості під час уварювання утфелю:

проводять постійні підкачування сиропу, не допускаючи великого

пересичення міжкристального розчину;

вводять незначну кількість цукрової пудри;

додають хімічні препарати;

уварювання цукрових розчинів проводять за низьких температур (не

вище 80 0С).

36. Кристали цукру з утфеля видаляють:

дефекацією;

сульфітацією;

сепарацією;

центрифугуванням.

 

37. Для згущення соку при виробництві цукру використовують:

сепаратор;

котел;

гомогенізатор;

вакуум – апарат.

 

38. Вміст сахарози у цукрі-рафінаді, %:

90;

99,9;

55;

80.

 

39. Для попередження кристалізації сахарози використовують:

ароматичні спиртні есенції;

патоку або інвертний сироп;

оцтову або лимонну кислоту;

уварювання карамельної маси.

 

40. I-м утфелем у виробництві цукру називають:

неочищений сироп;

очищений сироп;

знебарвлений сік;

сироп з утворенням кристалів цукру.

41. Процес сатураціїце:

знебарвлення соку діоксидом сірки;

осадження нецукрів під час обробки соку вапняним молоком;

фільтрування сиропу;

насичення соку діоксидом вуглецю.

 

42. Процес сульфітаціїце:

насичення соку вуглекислим газом;

осадження нецукрів під час обробки соку вапняним молоком;

фільтрація сиропу;

знебарвлення соку діоксидом сірки.

 

43. Пробілювання цукру-піску здійснюють за допомогою:

сірчаної кислоти;

активованого вугілля;

вапна;

гарячої води.

 

44. Ультрамарин у технології цукру-рафінаду додають для:

прискорення процесу кристалізації;

покращення смаку;

очищення від нецукрів;

маскування жовтого відтінку.

 

45. Доброякісність соку під час виробництва цукру визначається як відношення вмісту:

глюкози до маси буряку;

сахарози до вмісту нецукрів у буряку;

сахарози до маси буряку;

сахарози до вмісту сухих речовин у буряку.

 

46. Число Сіліна у разі подрібнення буряка в стружку коливається в межах, м:

0,5 ... 1;

2 ... 4;

20...25;

9 ... 15 .

47. Шведський фактор у разі подрібнення буряка в стружку має становити:

³ 20;

³ 12;

³10;

³ 8.

 

48. Цукристість буряка визначає вміст:

сахарози, виражений у відсотках до маси сухих речовин;

сахарози, виражений у відсотках до загального вмісту вуглеводів

буряка;

глюкози та нецукрів, виражений у відсотках до маси сухих речовин;

сахарози, виражений у відсотках до маси буряка.

 

49. Дефекат використовують як:

корм для тварин;

сировину для виробництва глютамінової кислоти;

вапняне добриво;

сировину для виробництва етилового спирту.

 

50. Показник «число Сіліна» – це:

довжина 100 г стружки в сантиметрах;

відношення маси стружки довжиною 5 см та більше до маси стружки;

довжиною менш 1 см;

довжина 100 г стружки в метрах.

 




©2015 studenchik.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.